ОСВІТА ДОРОСЛИХ: СОЦІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ

Анотація

Основною метою статті є вивчення особливостей соціологічного підходу до неперервної освіти, окреслення можливостей та аспектів вивчення освіти дорослих із погляду соціології. Навчання й освіта дорослих – це практика навчання та просвіти дорослих, що здійснюється після завершення офіційної (або формальної) освіти й виходу людини на ринок праці. Аналізуючи освіту дорослих як об’єкт дослідження соціології, варто виділяти певні складники, що потребують теоретичної інтерпретації. На нашу думку, такими можуть бути суб’єкт освіти, мотиви й мета одержання такої освіти, форми й типи освіти дорослих, бар’єри, що можуть перешкоджати успішній реалізації, та функції такої освіти на особистісному й соціальному рівнях. Усіх суб’єктів запропоновано розділити за критеріями, що визначатимуть їхні навчальні потреби: демографічні, географічні, професійні та освітні, матеріальне становище й соціальний статус.

Визначено поняття й основні форми освіти дорослих. Окреслено основні зовнішні та внутрішні спонуки одержання такої освіти. До основних внутрішніх мотивів одержання освіти дорослими варто зарахувати бажання отримати нові знання, вміння та навики; розширити коло соціальних контактів і зв’язків; внутрішній саморозвиток і самовдосконалення; одержання нової професії; зміну соціального статусу; підвищення самооцінки чи оцінки з боку членів референтної групи чи авторитетів; бажання збільшення прибутку/заробітної плати; бажання швидко адаптуватися до змін у суспільстві; ресоціалізацію (одержання нових знань і навиків після перебування в місцях позбавлення волі тощо). З’ясування мотивів, що є рушійною силою одержання освіти дорослих, може стати об’єктом емпіричного соціологічного дослідження поряд із виявленням соціальних запитів та очікувань у цій сфері.