Китай як чинник сучасних геополітичних трансформацій

Анотація

Здійснено дослідження участі Китаю у трансформації існуючого світового порядку. Розглянуто стратегію Китаю стосовно формування окремого полюсу впливу іменованого як Глобальний Південь та представленого державами, що розвиваються. За обставин дестабілізації глобальної стабільності та послаблення єдності демократичного світу Китай намагається реалізувати стратегію побудови нового світопорядку як своєрідної альтернативи домінуванню Сполучених Штатів. Доведено, що Китай запроваджує політику зменшення технологічної залежності від США беручи курс на освоєння імпорту складних технологічних товарів з ЄС та інших країн Заходу. 

Встановлено, що попри домінування Китаю таких галузях як IT, ШІ та 5G технології забезпечення його економічного зростання відбувається за рахунок експорту сировинної продукції та товарів широкого вжитку. З’ясовано, що на прагнення нарощування впливу Китаю впливає низка чинників, серед яких: старіння населення; уповільнення економічного зростання; збереження безпекового розриву між КНР та США; низька популярність Китаю на міжнародній арені як автократичної держави. Охарактеризовано, що ключовою причиною ситуативного примирення між Китаєм та США, яка виражається принаймні у тимчасовому відкладенні тарифних війн та загострень у Південнокитайському морі й Індо-Тихоокеанському регіоні є їх економічна взаємозалежність. Одним із ключових завдань Китаю є наразі витримка конкуренції зі США в умовах руйнування старого та формування нового світового порядку.

Попри зближення з низкою авторитарних країн Китай не має явно виражених союзницьких відносин з такими державами адже потребує технологічної підтримки з боку провідних світових демократій. Натомість Пекін демонструє мовчазну згоду на участь автократій у руйнуванні існуючого світопорядку. З’ясовано, що Китай задля подальшого нарощування глобального впливу намагається залучитися підтримкою країн, які розвиваються шляхом надання їм відносно вигідних кредитів та вкладання коштів у видобувну та інфраструктурну галузь. Доведено, що Китай не має намірів щодо надання військової допомоги Ірану у ході його протистояння зі США та Ізраїлем, адже вбачає зацікавленість у дипломатичному врегулюванні ситуації в регіоні Перської затоки оскільки відчуває значну залежність від імпорту та транспортування близькосхідної нафти.