Трансформація безпекового виміру співпраці Європейського Союзу та Африканського Союзу

Анотація

У статті досліджується безпекова співпраця між Європейським Союзом (ЄС) та Африканським Союзом (АС) в умовах сучасних геополітичних викликів, посиленої конкуренції з боку недемократичних міжнародних акторів та зростання транснаціональних загроз. Авторка визначає ключові інтереси ЄС у сфері безпеки на Африканському континенті. Особлива увага приділяється інституційним та правовим основам співпраці: Котонській угоді (2000), Спільній стратегії «Africa–EU Joint Strategy» (2007), Меморандуму про взаєморозуміння АС–ЄС (2018) та Спільному баченню на період до 2030 року (2022).

Значну увагу приділено дослідженню трансформації безпекового партнерства з початку 2000-х років, коли основним інструментом була діяльність Африканського фонду миру, спрямованого на фінансування миротворчих операцій, інституційного розвитку та превентивних механізмів запобігання конфліктам, і до створення у 2021 році Європейського фонду миру, що забезпечило більшу гнучкість і можливість прямої співпраці з окремими державами та регіонами. Авторки виокремлює ряд чинників, які пояснюють обмежені результати безпекової співпраці між АС та ЄС.

У статті висвітлено сучасні безпекові загрози, серед яких тероризм у Сахелі та Африканському Розі, кіберзлочинність, поширення дезінформації та політична нестабільність. Наголошується на необхідності комплексного підходу, що поєднує безпекові ініціативи з соціально-економічним розвитком, зміцненням місцевого врядування та активним залученням регіональних організацій. Реформування партнерства у бік інклюзивних, рівноправних та адаптивних моделей співпраці авторка вважає ключовим чинником забезпечення стійкого та всебічного миру на континенті.