Поняття «московський фактор» як частина політики США щодо України
DOI:
https://doi.org/10.20535/2706-5626.2025.4(68).345400Ключові слова:
московський фактор, суб’єктність, теорії міжнародних відносин, зовнішня політика СШААнотація
Стаття присвячена аналізу поняття «московський фактор» як ключового елементу у формуванні зовнішньої політики США щодо України. Автори визначають його як системний чинник, що зумовлює врахування американською стороною реакції Москви під час ухвалення рішень стосовно української держави, тим самим обмежуючи її суб’єктність та можливості інтеграції до західних структур. Актуальність дослідження обумовлена сучасним контекстом війни та потребою осмислення ролі США у підтримці українського суверенітету на тлі російської агресії.
У роботі розглядається кейс постачання США летальної зброї Україні у 2018 р., зокрема рішення адміністрації Дональда Трампа щодо Javelin, як приклад прояву «московського фактору». Аналіз здійснено крізь призму трьох провідних теорій міжнародних відносин — лібералізму, реалізму та конструктивізму. Лібералізм висвітлює інституційно-правові рамки та значення партнерства у підтримці демократичних держав. Реалізм пояснює логіку балансування сил, розгляд України як буферної зони та раціональний інтерес США у стримуванні Росії. Конструктивізм, у свою чергу, акцентує на ідентичності, нормах та персональних мотивах лідерів, які впливають на прийняття політичних рішень.
Автори наголошують, що жодна з теорій не дає вичерпного пояснення «московського фактору» окремо, проте їхня взаємодоповнюваність дозволяє комплексно оцінити його природу. Таким чином, «московський фактор» постає як багатовимірна змінна, що поєднує об’єктивні геополітичні обставини, міжнародні норми та ідеї, а також наративи, які формують поведінку США у відносинах з Україною.
Посилання
Європейська правда. (2018). США поставили Україні ракетні комплекси Javelin – ЗМІ. https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/04/30/7081188/
Ігор Чарських. (2022). Іннкорований мейнстримом: конструктивізм в теорії міжнародних відносин. Медіафорум: аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент, Том 11, С. 57–76. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т. https://doi.org/10.31861/mediaforum.2022.11.57-76
Клімова, Г. П. (2024). Лібералізм у дискурсі теорії міжнародних відносин. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, № 2 (61), С. 103–117. https://doi.org/10.21564/2663-5704.61.304643
Куц, Г. Лібералізм класичний і сучасний: спільне і відмінне. ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. Наук. зап., № 49, С. 120–130.
Кузик, П. (2013). Конструктивістська концепція А. Вендта: від критики "міжнародної анархії" до ідеї невідворотності світової держави. Вісник Львівського університету. Серія міжнародних відносин, Вип. 32, С. 98–103.
Столяренко, Д. О. (2020). Класичний реалізм та неореалізм в теорії міжнародних відносин: порівняльна характеристика. Вісник студентського наукового товариства Донецького національного університету імені Василя Стуса, Вип. 12, Т. 2, С. 132–137. https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/9250
Толстов, С. В. (2019). Українсько-американські відносини в контексті зовнішньополітичних пріоритетів США. Проблеми всесвітньої історії, 1(7), С. 117–144.
Трамп розповів, як "врятував" Україну на початку російського вторгнення. УНІАН. URL: https://www.unian.ua/world/donald-tramp-rozpoviv-yak-vryatuvav-ukrajinu-na-pochatku-viyni-z-rosiyeyu-12992367.html
Ушинський університет. Україна у геостратегіях США та Росії: проблеми суб’єктності. Ushynsky University Repository. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/10349
Фішел, Ю. М. (2023). Московський фактор. Політика США щодо суверенної України та Кремля (М. Піцик, пер.). Київ: Віват.
Центр Разумкова. (2020). Національна безпека і оборона, № 1–2. https://razumkov.org.ua/uploads/journal/ukr/NSD181-182_2020_ukr.pdf
Шергін, С. О. (2012). Реалізм і модернізм в американській політології міжнародних відносин: еволюція «реалістичної» парадигми. Актуальні проблеми міжнародних відносин, 1(107), С. 13–21.
Feldhusen, A. (1999). The “Russian factor” in Ukrainian foreign policy. The Fletcher Forum of World Affairs, 23(2), 119–137. The Fletcher School of Law and Diplomacy.
Ishchenko, I., & Bashkeieva, O. (2021). Експланаційні можливості теорії конструктивізму в умовах зростання нелінійності світової системи. Філософія та політологія в контексті сучасної культури, 13(2), 66–74. https://doi.org/10.15421/352126
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник НТУУ "КПІ" Політологія. Соціологія. Право

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.