Оскарження актів, дій, бездіяльності Верховної Ради України в порядку адміністративного судочинства

Анотація

Стаття присвячена розгляду питань оскарження актів, дій, бездіяльності Верховної Ради України в порядку адміністративного судочинства.

   Відзначається, що у зв’язку з вагомістю для держави та потребою швидкого вирішення зазначені справи розглядаються у першій інстанції Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження, а судом апеляційної інстанції у цих справах є Велика Палата Верховного Суду.

Наголошується на тому, що предметом оскарження до Верховного Суду в порядку адміністративного судочинства можуть бути лише питання законності (відповідності законам) постанов,  дій, бездіяльності Верховної Ради України.

На основі аналізу судової практики відзначається, що в порядку адміністративного судочинства не можуть оскаржуватися рішення, дії, бездіяльність Верховної Ради України, пов’язані із здійсненням законодавчої діяльності, а також ті, які спрямовуються на реалізацію безпосередньо визначених в Конституції України інших повноважень парламенту у спосіб прийняття актів нормативного характеру.

Акцентується увага на тому, що правом на позов щодо оскарження постанов Верховної Ради України володіють особи, прав, свобод або інтересів яких такі акти парламенту прямо стосуються (наприклад, про звільнення з політичних посад тощо).

Підсумовано, що в порядку статті 266 КАС України до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть оскаржуватися тільки постанови, дії, бездіяльність Верховної Ради України, які стосуються виконання парламентом своїх повноважень колегіально (в сесійній залі). Для оскарження законності рішень, дій, бездіяльності комітетів  та посадових осіб парламенту (голови, його заступників, народних депутатів України), а також Апарату Верховної Ради України підлягають застосуванню загальні правила підсудності спорів  відповідному окружному адміністративному суду.