Місце громадянського суспільства у концепції українського монархізму В.Липинського

Анотація

Стаття присвячена дослідженню ролі і місця громадянського суспільства у політичній концепції українського суспільства В’ячеслава Липинського. У статті висвітлені аспекти становлення та розвитку громадянського суспільства у ретроспективі. Стаття торкається різних підходів до вивчення феномену громадянського суспільства у світовій політичній науці. В роботі розглядаються основні напрямки дослідження проблеми громадянського суспільства в українській політичній думці. Окремо в статті наголошується на ролі консервативної течії української політичної думки, до якої належали В.Липинський та Д.Донцов. Аналіз державницької концепції В.Липинського показує, що головний акцент державотворення мислитель робив на ролі національної еліти, вважаючи масу руйнівним елементом. Разом з тим, в роботі робиться висновок про те, що Липинський навряд чи був «антидемократом», оскільки громада займає важливе місце у його державницьких розвідках. Розмірковуючи над питанням бездержавності народу, Липинський доходить висновку, що чинники бездержавності лежать у сфері географічного розташування території, «неусталеності нації» та перевазі емоційності над волею. Таким чином, мислитель ставить завдання перед українським суспільством – досягнення єдності задля розбудови власної державності. Аналізуючи громадянське суспільство, В.Липинський розуміє під цим явищем сукупність організованих громадян, які беруть активну участь у політичному та соціальному житті. Оцінюючи роль і значення громадянського суспільства у процесі державотворення, мислитель бачив нерозривний зв’язок між державою та громадянським суспільством, оскільки саме громадянське суспільство створює той необхідний фундамент міцної та успішної національної держави.