Ідеологічні диверсії в умовах гібридної війни: виклики для національної безпеки та політичної стабільності

Автор(и)

  • П. Л. Лисянський Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса Національної академії наук України, Україна
  • В. А. Ястребова ГО «Східна правозахисна група», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2706-5626.2025.3(67).343408

Ключові слова:

ідеологічна диверсія, гібридна війна, інформаційно-психологічний вплив, авторитаризм, Російська Федерація, пострадянський простір, національна безпека

Анотація

У статті досліджується феномен ідеологічної диверсії як ключового інструменту авторитарної стратегії впливу в умовах гібридної війни. Автори акцентують увагу на тому, що ідеологічна диверсія є невід’ємною складовою підготовки до військових конфліктів, що ініціюються Російською Федерацією на пострадянському просторі. У роботі обґрунтовано, що перед початком будь-якої активної фази військових дій відбувається системна ідеологічна обробка населення через цілеспрямовані інформаційно-психологічний вплив. Такий вплив передбачає підрив національної єдності, делегітимацію державних інституцій, формування образу ворога та нав’язування концепції «русского мира» як нібито історично обґрунтованої форми співіснування народів. Особливу увагу приділено аналізу механізмів реалізації ідеологічної диверсії в контексті створення так званих «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки». Автори демонструють, що ключовою особливістю цієї стратегії є впровадження зовнішньо-інспірованого сепаратизму, що підкріплюється маніпуляціями історичною пам’яттю, викривленням фактів і поширенням антиукраїнських наративів через медіа, освітні програми, культурні проєкти та розважальний контент. Окремий акцент зроблено на ролі предиктивного програмування свідомості через цифрові платформи та масову культуру, які формують сприятливе підґрунтя для сприйняття агресії як легітимного и виправданого явища. У статті підкреслено, що ідеологічна диверсія є не просто елементом пропаганди чи індоктринації, а комплексною системою підривного впливу, спрямованою на трансформацію політичної культури та ідентичності населення. Обґрунтовано наукову й практичну необхідність поглибленого вивчення цього явища для розробки ефективних механізмів протидії та зміцнення національної безпеки.

Біографії авторів

П. Л. Лисянський, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса Національної академії наук України

доктор філософії з політичних наук, директор ГО «Інститут стратегічних досліджень та безпеки» докторант

В. А. Ястребова, ГО «Східна правозахисна група»

доктор філософії з політичних наук, директор

Посилання

Лисянський. П., Саліхов А., Ястребова В. (2025). Психологічні операції (psyop) як вплив на політичні процеси. Актуальні проблеми політики. 2025. № 75.

Ілюк, Т. В. (2016). Трансформація публічної та культурної дипломатії Росії на сучасному етапі: діяльність «Росспівробітництва». Країни пострадянського простору: виклики модернізації: збірник наукових праць/за заг. ред. канд. іст. наук, доцента АГ Бульвінського/ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». – К.: Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», 19–32.

Culver N. Russian Influence Operations: Hybrid Warfare or Modern Statecraft, and its Impact to the West. Canadian Forces College Research Series. 2019. № JCSP-46. C. 1–28.

Minzarari D. The next war: How Russian hybrid aggression could threaten Moldova. European Council of Foreign Relations Research Series. 2022. № ECFR/460. C. 1–21.

Jonsson O. The Evolution of Russian Hybrid Warfare: EU/NATO. Center for European Policy Analysis Research Series. 2021. № 1/28/21. C. 1–62.

Kaunert C. EU Eastern Partnership, Hybrid Warfare and Russia’s Invasion of Ukraine. EUCRIM: The European Criminal Law Associations’ Forum. № 2/2022. C. 158–164.

LYSIANSKYI, P., IASTREBOVA, V., MAMONTOVA, E., & SALIKHOV, A. (2024). The impact of externally instigated separatism on the political stability and territorial integrity of countries. Revista Jurídica Portucalense, 599–623.

Ястребова, В. А. (2022). Вплив РФ на політичні процеси країн пострадянського простору через просування ідеології «русского мира» та політичних агентів впливу (Грузія, Україна, Молдова). Регіональні студії, (31), 106–113.

Вікіпедія: Вільна Енциклопедія ( Wikipedia: The Free Encyclopedia): «Бесарабська народна республіка» URL: https://uk.wikipedia.org (13.01.2023 року).

Лисянський, П. Л. (2022). Регіональний сепаратизм Молдови, як інструмент впливу РФ на дестабілізацію ситуації в Україні. Актуальні проблеми філософії та соціології: науково-практичний журнал, 147–151.

Бойовики представили свою «доктрину». Українська правда. Електронне видання. 2021. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2021/01/28/7281527/

Коваль Михайло. Організація ведення операцій в інформаційному середовищі: осмислення досвіду США. Суспільно-політичні процеси, 2025, № 24. с. 388–410.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-17

Номер

Розділ

Політологія