Виклики та бар’єри у процесі формування позитивного іміджу україни в умовах воєнного стану: класифікаія і подолання
DOI:
https://doi.org/10.20535/2706-5626.2025.3(67).343401Ключові слова:
імідж держави, державний брендинг, публічна дипломатія, інформаційна політика, бар’єри комунікації, міжнародна репутація, стратегічні комунікації, іміджева стратегія, зовнішня політика, політична ідентичністьАнотація
У статті досліджуються основні виклики та бар’єри, що постають на шляху формування позитивного іміджу держави в умовах глобальної інформаційної відкритості, збройного конфлікту та політичної турбулентності. Обґрунтовано, що ефективна політична комунікація є ключовим чинником у збереженні міжнародної суб’єктності держави, формуванні довіри до її політичного керівництва та протидії зовнішнім деструктивним наративам. Здійснено спробу класифікації зазначених викликів і бар’єрів за критеріями походження (внутрішні/зовнішні), характеру впливу (політичні, економічні, культурні, інформаційні) та рівнем їхньої системності. Окрему увагу приділено аналізу недосконалості державної комунікаційної стратегії як чинника втрати контролю над інформаційним простором, що негативно позначається на міжнародному образі країни. У роботі запропоновано концептуальний підхід до подолання ідентифікованих бар’єрів, який базується на засадах публічної дипломатії, державного брендингу та сучасного комунікаційного менеджменту. Визначено, що в умовах війни особливого значення набуває синхронізація комунікацій між різними гілками влади, активна взаємодія з міжнародними ЗМІ та цифровими платформами, а також прозора й послідовна інформаційна політика, спрямована на формування позитивного іміджу держави серед зовнішніх аудиторій. Акцент зроблено на актуальних для України загрозах та можливостях в умовах євроінтеграційного курсу, масштабної воєнної агресії та потреби відновлення довіри міжнародної спільноти. Сформульовані у статті висновки можуть бути використані при розробці державних програм стратегічних комунікацій у сферах зовнішньої політики, інформаційної безпеки та міжнародного позиціонування.
Посилання
Nye J. S. (Jnr). (2005). Soft Power: The Means to Success in World Politics. Public Affairs; First Edition. 191 p.
Nye, J. S. (2018). How sharp power threatens soft power: The right and wrong ways to respond to authoritarian influence. Foreign Affairs. Retrieved from https://archive-yaleglobal.yale.edu/content/foreign-affairs-how-sharp-power-threatens-soft-power.
Anholt A. (2011) Beyond the Nation Brand: The Role of Image and Identity in International Relations. URL: www.exchangediplomacy.com.
Berger, P. L. and T. Luckmann (1966), The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge, Garden City, NY: Anchor Books.
Колосок С. В. (2003). Зв’язки з громадськістю у формуванні іміджу органів державної влади: Автореф. дис. к.н. з держ. упр.: 25.00.01 – теорія та історія державного управління; Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України. 22 с.
Конах В. К. (2015). Зовнішні загрози розвитку національних медіапросторів: наукове осмислення проблеми. Стратегічні пріоритети. № 3. С. 143–150. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2015_3_21
Магда Є. В. (2014). Виклики гібридної війни: інформаційний вимір. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. № 5. С. 138–142. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlzvu_2014_5_29
Літвін Л. А. (2015). Реалізація національних інтересів України крізь конструювання геополітичного іміджу. Політологічні записки : Збірник наукових праць. Вип. 1(11). Сєвєродонецьк: вид-во СНУ ім. В. Даля. С. 165–172.
Євтушенко Г. В. (2011). Імідж країни: структурно-елементний підхід. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Економічна. № 970. С. 236–241. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhE_2011_970_55
Савченко М. Є. (2019). Сутність та особливості брендингу території. Причорноморські економічні студії. Вип. 37. С. 148–153. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2019_37_29
Lucas, E. (2016). Winning the information war: techniques and counter-strategies against Russian propaganda in central and Eastern Europe. Washington, DC: Center for European Policy Analysis.
Mattelaer A. (2019). EU Diplomacy Beyond Brussels: The Evolution of Diplomatic Networks. Palgrave Macmillan.
Лисенко Ю. В. (2019). Публічна дипломатія як елемент формування позитивного іміджу сучасної держави. Стратегічні напрями зовнішньої політики Європейського Союзу. С. 113–117.
Бондаренко С. В. (2018). Інформаційний напрям політики захисту національних інтересів держави: особливості доступу та контроля над політичним дискурсом. Політичне життя. № 3. С. 84–89. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/polite_2018_3_16
Хорішко Л. С. (2022). Стратегічні комунікації України в умовах російсько-української війни. Publishing House “Baltija Publishing”. C. 1069–1077. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-223-4-133
Ткач, Є. (2025). Призначення, принципи та алгоритм формування бренда держави і використання інструментів державного брендингу. Сталий розвиток економіки, 1 (52), с. 196–203. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-52-27
Levytska I. (2025). National brand of Ukraine in the modern communicative environment. International scientific-practical journal commodities and markets. 54, 2 (Jun. ). 83–105. DOI: https://doi.org/10.31617/2.2025(54)06.
Кравчук Н. Я. (2025) Публічна дипломатія як стратегічний імператив зміцнення конкурентоспроможності держави в умовах трансформації світового порядку. Empirio. Т. 2, № 1. С. 78–91. https://doi.org/10.18523/3041-1718.2025.2.1.78-91
Cull, N. J. (2022). From soft power to reputational security: Rethinking public diplomacy and cultural diplomacy for a dangerous age. In B. J. C. McKercher (Ed.), The Routledge handbook of diplomacy and statecraft (2nd ed., pp. 409–419). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003016625
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник НТУУ "КПІ" Політологія. Соціологія. Право

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.