Війна як каталізатор державотворення: аналіз через призму мілітарно-фіскальної теорії Чарльза Тіллі

Автор(и)

  • І. В. Пиголенко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • С. Август Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2706-5626.2025.3(67).343396

Ключові слова:

війна, військовий конфлікт, мілітарно-фіскальна теорія, державотворення, історична соціологія, державна спроможність, Чарльз Тіллі, держава, конфлікти, модернізація, післявоєнна відбудова, державна слабкість, державні інститути, державна централізація

Анотація

У статті розглядається питання впливу війни на процеси формування та зміцнення державних інституцій. У рамках мілітарно-фіскальної теорії Чарльза Тіллі та її сучасних інтерпретаціях, автори аналізують, за яких політичних, соціальних і ресурсних умов війна може виступати каталізатором державотворення.
У роботі робиться спроба по-новому концептуалізувати мілітарно-фіскальну теорію, доповнивши її аналізом умовного характеру впливу війни. Здійснено узагальнення різних країн та історичних періодів, щоб виявити закономірності: чому в одних випадках війна приводить до бюрократичного зміцнення і національної консолідації, а в інших – ні.
Дослідження має актуальність для розуміння траєкторій державного розвитку в умовах сучасних конфліктів та війни в Україні, зокрема.
На прикладі порівняльного аналізу кейсів африканських країн (Руанда і Сомалі) та Корейського півострова (Південна і Північна Корея) продемонстровано, що лише за наявності централізованої влади, внутрішньої мобілізації ресурсів та інституційної адаптації війна здатна посилити інституційну спроможність держави.
Такий аналіз дає змогу побачити загальні тенденції та уникнути обмежень, притаманних вузькому аналізу одного випадку. Зокрема, компаративний підхід дозволяє чіткіше виокремити ключові чинники (масштаб мобілізації, джерела фінансування війни, характер зовнішньої загрози тощо), від яких залежить здатність війни стимулювати інституційний розвиток держави.
У статті розглянуто основні теоретичні концепції і підходи щодо взаємозв’язку між війною та державотворенням, представлено результати порівняльного аналізу обраних історичних випадків та сформульовано висновки про вплив війни на процеси становлення держав.

Посилання

Centeno, M. A. (2002). Blood and Debt: War and the Nation-State in Latin America. University Park, PA: Pennsylvania State University Press.

Chemouni, B. (2021). State Capacity in Post-Conflict Africa: Comparing Rwanda and Sierra Leone. Oxford: Oxford University Press.

Downing, B.M. (1992). The Military Revolution and Political Change: Origins of Democracy and Autocracy in Early Modern Europe. Princeton: Princeton University Press.

Fedorchenko-Kutuev P., Pygolenko I., Khomiak A. (2023) Ukrainian State Between the Imperatives of Democracy and Post-War Modernization. Ideology and Politics Journal, 1 (23), 148–171.

Heldring, L., Robinson, J. A. (2023). Problematizing State Capacity: The Rwandan Case. Journal of Institutional Economics, 19(S3), 401–425.

Herbst, J. (2000). States and Power in Africa: Comparative Lessons in Authority and Control. Princeton, NJ: Princeton University Press.

Kim, G. O. (2021, April). Sino-Soviet Influence in North Korea. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/350887525_Sino-Soviet_Influence_in_North_Korea

Leander, A. (2004). Wars and the Un-Making of States: Taking Tilly Seriously in the Contemporary World. In Guzzini, S. & Jung, D. (Eds.), Contemporary Security Analysis and Copenhagen Peace Research (pp. 69–80). London: Routledge.

Lee, J.-W. (2001). The Impact of the Korean War on the Korean Economy. International Journal of Korean Studies, 5(1), 95–116.

Levi, M. (1988). Of Rule and Revenue: Taxation, State Formation, and Development in Early Modern Europe. Berkeley, CA: University of California Press.

McDoom, O. S. (2022). Militarized Statehood: Perspectives from Sudan and South Sudan. Journal of Eastern African Studies, 16(4), 589–610.

Menkhaus, K. (2003). State Collapse in Somalia: Second Thoughts. Review of African Political Economy, 30(97), 405–422.

Migdal, J. S. (1988). Strong Societies and Weak States: State-Society Relations and State Capabilities in the Third World. Princeton, NJ: Princeton University Press.

Powell, B. Ford, R. Nowrasteh, A. (2008). Somalia after state collapse: Chaos or improvement? Journal of Economic Behavior & Organization, 67, 657–670.

Reyntjens, F. (2015). Political Governance in Post-Genocide Rwanda. Cambridge: Cambridge University Press.

Seth, M. J. (2013). An Unpromising Recovery: South Korea’s Post-Korean War Economic Development: 1953–1961. Education About Asia, 18(3), 42–49.

Skocpol, T. (1979). States and Social Revolutions: A Comparative Analysis of France, Russia and China. Cambridge: Cambridge University Press.

Taylor, B. D., Botea, R. (2008). Tilly Tally: War-Making and State-Making in the Contemporary Third World. International Studies Review, 10(1), 27–56.

Tilly, C. (1990). Coercion, Capital, and European States, AD 990–1990. Cambridge, MA: Basil Blackwell.

Woo, J. (2024). Personalist Dictatorship and Political Roles of the Military in North Korea. Journal of Military and Strategic Studies, 23(2), 277–303.

Young, L. D. (2022). Testing Tilly: Does War Really Make States? Social Evolution & History, 21(1), 65–89.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-17

Номер

Розділ

Соціологія