ГЕОСТРАТЕГІЧНІ АМБІЦІЇ КИТАЮ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ НОВОГО СВІТОВОГО ПОРЯДКУ

Анотація

Розкрито особливості китайської політики, спрямованої на встановлення глобального домінування у рамках потенційно-можливого двополярного світу. З’ясовано, що упродовж тривалого періоду Китай тримається курсу реалізації стратегії здобуття статусу наддержави через формування кола союзників з числа країн так званого Глобального Півдня, представлених переважно автократіями. За таких обставин, Китай дедалі активніше проштовхує ідею побудови нового біполярного світу вже у середньотерміновій перспективі. Китай має доволі масштабні засоби «м’якої сили», маючи змогу проєктувати позитивний імідж та глобальний вплив через поширення культури, китайської унікальності та автентичності. Доведено, що упродовж останніх років Китай активно розбудовує свою Народно-визвольну армію (НВА), яка є потужним геополітичним аргументом забезпечення впливу. Крім того, КНР претендує на лідерські позиції у впровадженні високих наукових технологій у військову та низку економічних сфер. Однією з ознак глобальних амбіцій Китаю є тотальне розширення ним присутності в Африці, зокрема й за рахунок витіснення звідти США та ключових країн Євросоюзу ‒ передусім Франції. Не менш важливим геостратегічним кейсом Китаю є масштабування партнерства з країнами Латинської Америки, зокрема й у рамках БРІКС. Все це зайвий раз вказує на глобальні амбіції Китаю. Дедалі активніше Китай прагне поширювати свій вплив у Південно-Східній Азії як сфері традиційного впливу США та їх союзників. У цьому контексті КНР розглядає Південнокитайське море як зону своєї виключної геостратегічної відповідальності. Зазначено, що одним із ключових інтересів Китаю у цьому напрямі є закріплення своєї присутності у зоні архіпелагу Парасельських островів та Спратлі. Саме з цією метою КНР постійно зміцнює свій військово-морський флот. Такі кроки Китаю пов’язані, насамперед, із встановленням контролю над багатими газонафтовими родовищами, що знаходяться у межах шельфів названих островів. У такий спосіб КНР намагається розширити диверсифікацію забезпечення енергоресурсами, потреба у яких для китайської економіки лише зростатиме. Підтверджено, що тривалий час Пекін має геостратегічні наміри до відновлення контролю над Тайванем у рамках так званої програми возз’єднання Великого Китаю. Позаяк маючи потужну економіку, високотехнологічний сектор, глибоку інтеграцію в міжнародну політику Китай стикається з низкою викликів, пов’язаних з несприйняттям авторитарної політичної моделі на міжнародному рівні, складними відносинами з сусідніми державами та напруженою конкуренцією зі США, що уповільнює та обмежує китайське глобальне домінування.