ЗМІНА ПАРАДИГМ ЛЕГІТИМНОСТІ ІНСТИТУТІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС КРИЗИ ВІЙНИ: ВІД ПАТЕРНАЛІЗМУ ДО РЕЗИЛІЄНТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2025.2(66).337623Ключові слова:
Легітимність, інститути публічної влади, криза війни, патерналізм, резилієнтність держави, суспільна довіра, трансформація, стратегія національної безпеки.Анотація
Повномасштабне вторгнення РФ в Україну спричинило фундаментальну трансформацію парадигм легітимності інститутів публічної влади. Це дослідження аналізує зміну джерела легітимності: від традиційних патерналістських очікувань (Dworkin, 1988; Kleinig, 1984; Conly, 2023), що ґрунтувалися на здатності держави надавати блага, до концепції резилієнтності – здатності інститутів влади і суспільства ефективно функціонувати та адаптуватися в умовах криз (Briske et al., 2008; Hollnagel & Sundström, 2017). Метою статті є концептуальний аналіз та емпіричне обґрунтування цього переходу, що є критичним для розуміння функціонування держави в умовах екзистенційної загрози. Аналіз базується на класичних (Weber, 1978; Lipset, 1959) та сучасних теоріях легітимності (Cohen & Toland, 2024; Van Ham et al., 2017), патерналізму та резилієнтності (Holloway & Manwaring, 2023; Merkel & Lührmann, 2021). Емпіричну базу становлять дані соціологічних моніторингів (КМІС, 2024; Центр Разумкова, 2025; Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 2024) за 2017–2025 роки. Застосовані методи включають системний, порівняльний, історико-політологічний, контент-аналіз та інституційний підхід. Основні результати демонструють, що війна зміцнила резилієнтну легітимність. Це виявляється у феноменально високій довірі до інститутів безпеки та оборони (ЗСУ, ДСНС тощо) та зростанні горизонтальної довіри до самоврядування та волонтерських організацій. Водночас, зберігається глибокий дефіцит довіри до традиційних інститутів публічної влади (Верховна Рада, Уряд) та системи справедливості (суди, антикорупційні органи), що свідчить про їхню неспроможність адаптуватися до нових суспільних очікувань. Дослідження також показує пріоритет національної єдності та перемоги над формальними демократичними процедурами, що підкреслює гнучкість суспільного договору в умовах екзистенційної загрози. Висновки підтверджують зміну парадигми легітимності в Україні: від патерналізму до резилієнтності як стратегічного імперативу. Ця трансформація перетворює громадян на активних учасників формування стійкості, що є ключовою умовою виживання та демократичної розбудови України. Перспективи досліджень включають поглиблений аналіз взаємозв’язку міжособистісної довіри та ефективності політик, впливу інформаційної фрагментації на резилієнтність та механізмів відновлення довіри до судової та антикорупційної системи.
Посилання
Ash, T., & Gunn, J. (2023). The struggle for Ukraine. Chatham House. URL: https://surl.li/ieofiw3
Barker, R. (1990). Political Legitimacy and the State. Clarendon Press.
Beetham, D. (2013). The legitimation of power. Bloomsbury Publishing.
Briske, D. D., Bestelmeyer, B. T., Stringham, T. K., & Shaver, P. L. (2008). Recommendations for development of resilience-based state-and-transition models. Rangeland Ecology & Management, 61(4), 359–367. https://doi.org/10.2111/07-051.1
Brown, F. Z. (2022). «Governance for Resilience: How Can States Prepare for the Next Crisis?” Carnegie Endowment for International Peace. URL: https://carnegieendowment.org/2022/05/23/governance-for-resilience-how-can-states-prepare-for-next-crisis-pub-87175.
Easton, D. (1965). A systems analysis of political life ER.
Evans, B., & Theobald, K. (2003). Local Agenda 21 and the shift to ‘soft governance’. Local environmental sustainability, 74–92.
Clark, I. (2005). Legitimacy in International Society. Oxford University Press.
Cohen, R., & Toland, J. D. (Eds.). (2024). State formation and political legitimacy. Taylor & Francis.
Conly, S. (2023). Paternalism. In Encyclopedia of the Philosophy of Law and Social Philosophy (pp. 2652–2657). Dordrecht: Springer Netherlands. URL: https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-94-007-6519-1_917
de Marneffe, P. (2006). Avoiding Paternalism. Philos Public Aff 34:68–94.
Dogan, M. (1992). Conceptions of legitimacy. In Encyclopedia of government and politics (1st ed., p. 11). Routledge.
Dworkin G (1988) The theory and practice of autonomy. Cambridge University Press, New York.
Fjäder, C. (2014). The nation-state, national security and resilience in the age of globalisation. Resilience, 2(2), 114–129. https://doi.org/10.1080/21693293.2014.914771
Fukuyama, F. (2014). Political order and political decay: From the industrial revolution to the globalization of democracy. Macmillan.
Habermas, J. (1979). Communication and the Evolution of Society (Th. McCarthy, Trans.). Heinemann Educational Books.
Huntington, S. P. (1968). Political order in changing societies. Yale university press.
Holloway, J., & Manwaring, R. (2023). “How Well Does ‘Resilience’ Apply to Democracy? A Systematic Review.” Contemporary Politics 29 (1): 68–92. https://doi.org/10.1080/13569775.2022.2069312
Hollnagel, E., & Sundström, G. (2017). States of resilience. In Resilience engineering (pp. 339–346). CRC Press.
Keck, M., & Sakdapolrak, P. (201). «What Is Social Resilience? Lessons Learned and Ways Forward». Erdkunde 67 (1): 5–19. https://doi.org/10.3112/erdkunde.2013.01.02
Kleinig J (1984) Paternalism. Rowman & Allenheld, Totowa.
Kriesi, H. (2013). Democratic legitimacy: Is there a legitimacy crisis in contemporary politics? Politische vierteljahresschrift, 609–638. https://www.jstor.org/stable/24201256
Krüger, M. (2019). Building instead of imposing resilience: Revisiting the relationship between resilience and the state. International Political Sociology, 13(1), 53–67. https://doi.org/10.1093/ips/oly025
Le Grand J, New, B. (2015). Government paternalism. Princeton University Press, Princeton, New Jersey.
Lemay-Hébert, N. (2019). From saving failed states to managing risks: reinterpreting fragility through resilience. Governance and political adaptation in fragile states, 75-101.
Lipset, S. M. (1959). Some social requisites of democracy: Economic development and political legitimacy1. American political science review, 53(1), 69–105.
Mair, P. (2013). Ruling the void: The hollowing of Western democracy. Verso books.
Merkel, W., & Lührmann, A. (2021). Resilience of democracies: responses to illiberal and authoritarian challenges. Democratization, 28(5), 869–884. https://doi.org/10.1080/13510347.2021.1928081
Profiroiu, A., & Nastacă, C. (2021). What strengthens resilience in public administration institutions? Eastern Journal of European Studies, 12, 100–125. https://doi.org/10.47743/ejes-2021-SI05
Putnam, R. D. (1998). How democracy works.
Rossi, E. (2014). Legitimacy and Consensus in Rawls’ Political Liberalism. Iride: Filosofia e Discussione Pubblica, 27, 37–56. https://www.rivisteweb.it/doi/10.1414/76383
Rosvadoski-da-Silva, P., Corrêa Gomes, R., & Pinheiro Deboçã, L. (2021). Theoretical Approaches to the Fragility of States: Proposal for a Comprehensive Model from Political Legitimacy in Statehood Construct. Administração Pública E Gestão Social, 13(3). https://doi.org/10.21118/apgs.v13i3.9627
Shiffrin, S. (2000). Paternalism, unconscionability doctrine, and accommodation. Philos Public Aff 29 (3):205–250. https://doi.org/10.1111/j.1088-4963.2000.00205.x
Van Ham, C., Thomassen, J. J., Aarts, K., & Andeweg, R. B. (Eds.). (2017). Myth and reality of the legitimacy crisis: Explaining trends and cross-national differences in established democracies. Oxford University Press.
Weber, M. (1978). Economy and society: An outline of interpretive sociology (Vol. 1). University of California press.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). (2024). Динаміка довіри соціальним інституціям у 2021-2024 роках. URL: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1467&page=1#_ftnref1
Центр Разумкова. (2025). Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів, політиків, посадовців та громадських діячів, ставлення до виборів під час війни, віра в перемогу (лютий–березень 2025р.). URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinkasytuatsii-
v-kraini-dovira-do-sotsialnykh-instituty-politykiv-posadovtsiv-ta-gromadskykh-diiachivstavlennia-
do-vyboriv-pid-chas-viiny-vira-v-peremogu-liutyiberezen-2025r
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (ДІ). (2024). Стійкість, оборона, безпека: погляд з України та Швеції. URL: https://dif.org.ua/article/stiykist-oborona-bezpeka-poglyad-z-ukraini-ta-shvetsii?fbclid=IwY2xjawKkDh9leHRuA2FlcQIxMABicmlkETFsTGVHSEtsVVgzcWlLeHk0AR4GhW0mGtV
Z8lz_DDGklu7faN2VejGtCBomvC38y2bEOrkv_vodYmS1ErOCA_aem_2l6cSC8g49AqZLDkHJiOJg
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
