ПОТЕНЦІАЛ ЗАСТОСУВАННЯ ПОНЯТТЯ ДОВІРИ ДО ВИВЧЕННЯ РЕЛІГІЙНОГО ПОЛЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНОЇ АМБІВАЛЕНТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2025.2(66).337622Ключові слова:
довіра, інституційна довіра, релігійність, релігійна амбівалентність, релігійне поле, релігія, секуляризація.Анотація
У статті здійснено аналіз українського релігійного поля в умовах соціальної амбівалентності з використанням вторинних даних національних компаній КМІС, СОЦІС, Разумков Центр, Інститут соціології НАН України різних років. Автори підсумовують складність вимірювання релігії, спричинену (1) масовими хвилями міграції від 2022 року і (2) незнанням реального складу населення країни, яка живе у війні; (3) розривом між декларованою і практикованою релігійністю як фактором невідвідуваності церков задля уникнення масових заходів через ковід-19 і терористичні атаки росії від 2022 року; (4) численними релігійними переходами пастви і парафій, тощо. Вони висновковують, що попри сталість амбівалентного характеру суспільства, в якому часто можуть співіснувати антонімічні елементи різних ціннісно-нормативних систем або ж протилежні моделі та установки для поведінки, українці більш диференційовано підходять до різних релігійних інститутів та постатей, пропускаючи їх крізь призму національної безпеки та моральних імперативів, особливо в умовах повномасштабного вторгнення. Автори пропонують розширити потенціал використання довіри як багатовимірного поняття до вивчення релігійного поля України, уникаючи неточності вимірювання через багатозначність розуміння (як самого терміну, так і об’єкту дослідження в умовах конфлікту церков), його ситуативність, емоційне смислове наповнення, зовнішній вплив інших інститутів, зокрема, держави, тощо – концентруючись, в свою чергу, на більш композитних методиках, більш раціонально забарвлених індикаторах, а також відхід від дослідження лише інституту церкви в цілому: додавання до дослідження інших рівнів (наприклад, персон чи діячів поля релігії, а також релігійних організацій).
Посилання
Богдан, O. (2016). Релігійна самоідентичність і молитва в Україні. Аналітичний звіт. КМІС. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=638&t=9&page=4
Головаха, Є. І., Паніна, Н. В. (1994). Соціальне безумство: історія, теорія і сучасна практика. Київ: Абрис, 132–133.
Грушецький, A. (2021). Релігійна самоідентифікація населення і ставлення до основних церков України: червень 2021 року. Аналітичний звіт. КМІС. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1052&t=9&page=1
Грушецький, A. (2022). Динаміка релігійної самоідентифікації населення України: результати телефонного опитування, проведеного 6-20 липня 2022 року. КМІС. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1129&page=1
Грушецький, А. (2023). Динаміка довіри соціальним інституціям у 2021-2022 роках. КМІС. URL: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1174&page=1
Грушецький, А. (2024). Релігійна самоідентифікація українців, ставлення до створення єдиної Православної Церкви та до Закону про заборону окремих релігійних організацій. КМІС. URL: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1443&page=1
Дембіцький, С. (2023). Соціологічний моніторинг «Українське суспільство» після 16 місяців війни. Інститут соціології НАН України. URL: https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2023/07/23071116541350-6026.pdf
КМІС (2019). Конфесійна структура населення України і створення Православної церкви України: травень 2019. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=862&t=9&page=2
КМІС (2020). Ставлення до окремих церков України і очікування від діяльності Православної церкви України: лютий 2020 року. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=921&page=2&t=9
Лобанова, А.С., Тарасенко, В.І. (2019). Амбівалентність соціальна. Велика українська енциклопедія. URL: https://surl.li/mjfhus
Паніотто, В. (2023). Ставлення українців до державних свят. КМІС. URL: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1200
Паращевін, М. (2017). Релігія в Україні: траєкторія інституційних змін. Київ: Ін-т соціології НАН України, 362.
Паращевін, М. (2022). Трансформація конфесійного простору України. Українське суспільство в умовах війни. 2022; за ред. Є. Головахи, С. Макеєва. Київ: Інститут соціології НАН України, с. 120-130.
Петрова, І.М. (2011). Секуляризаційні процеси в сучасній Україні. Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки: Філософські науки, 24, 143–148.
Разумков Центр (2022). Війна і Церква. Церковно-релігійна ситуація в Україні 2022 р. (листопад 2022 р.). URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/viina-i-tserkva-tserkovnoreligiina-sytuatsiia-v-ukraini-2022r-lystopad-2022r
Разумков Центр (2024). Українське суспільство, держава і церква під час війни. Церковно-релігійна ситуація в Україні-2024. URL: https://razumkov.org.ua/images/2025/01/28/2024-Religiyareligion-FIN.pdf
Трегуб, Г. (2013). Епоха секуляризму. Соціолог релігії Хосе Казанова про сучасні трансформації секуляризму в світі та унікальне місце України на релігійній мапі Європи. Український тиждень, 33(301). URL: https://tyzhden.ua/epokha-sekuliaryzmu-sotsioloh-relihii-khose-kazanova-pro-suchasnitransformatsii-sekuliaryzmu-v-sviti-ta-unikalne-mistse-ukrainy-na-relihijnij-mapi-ievropy/
Bešić, M. (2021). Measuring the Trust in the European Values Study and the European Social Survey. Sociologija, 63(2), 419–439. https://doi.org/10.2298/SOC2102419B
Blind, P. K. (2006). Building Trust in Government in the Twenty-First Century: Review of Literature and Emerging Issues. Paper presented at the 7th Global Forum on Reinventing Government, Building Trust in Government, June 2007, Vienna.
Branch, T. Y., & Origgi, G. (2022). Social Indicators of Trust in the Age of Informational Chaos. Social Epistemology, 36(5), 533–540. DOI:10.1080/02691728.2022.2121622
Carlsson, F., Demeke, E., Martinsson, P., & Tesemma, T. (2024). Measuring trust in institutions. Oxford Economic Papers, 76(1), 22–40. https://doi.org/10.1093/oep/gpac047
Casanova, J. (2022). The Three Kyivan Churches of Ukraine and the Three Romes. East/West: Journal of Ukrainian Studies, 9, 209–234. DOI: 10.21226/ewjus714
Charles, R. (2010). Religiosity and Trust in Religious Institutions: Tales from the South Caucasus (Armenia, Azerbaijan, and Georgia). Politics and Religion, 3(2), 228–261. DOI: 10.1017/S1755048310000052
Fukuyama, F. (2000). Social Capital and Civil Society. IMF Working Papers. 00. DOI: 10.5089/9781451849585.001.
Kaneff, D. (2018). Religion, Customs and Local Identity: bi-spirituality in rural Ukraine. Religion, State and Society, 46(2), 139–155. https://doi.org/10.1080/09637494.2018.1459011
Landesvatter, C., & Bauer, P. C. (2024). How Valid Are Trust Survey Measures? New Insights From Open-Ended Probing Data and Supervised Machine Learning. Sociological Methods & Research, 0(0). https://doi.org/10.1177/00491241241234871
Leustean, L. (2022). Russia’s Invasion of Ukraine: The First Religious War in the 21st Century. URL: https://blogs.lse.ac.uk/religionglobalsociety/2022/03/russias-invasion-of-ukraine-the-first-religious-war-in-the-21st-century/
Manning, P. (2010). Putnam and Radical Socio-Economic Theory. International Journal of Social Economics, 37(3), 254–269. https://doi.org/10.1108/03068291011018794
Masood, M., Xiang, M., Skoric, M.M., & Ahmed, S. (2022). Trust in Religious Others: A Three-Way Interaction Model of Religious Bias, Informational Use of Digital Media, and Education. International Journal of Communication, 16, 3402–3421.
Moniz, J.B. (2023). Secularization in Europe: Causes, Consequences, and Cultural Diversity. Religions, 14: 423. https://doi.org/10.3390/rel14030423
Morrison, I.A. (2021). Desiring the Secular: Capital, Cohesion, and the Fantasy of Secularization. Religions, 12, 410. https://doi.org/10.3390/rel12060410
Morrone, A., Tontoranelli, N., & Ranuzzi, G. (2009). How Good is Trust?: Measuring Trust and its Role for the Progress of Societies. OECD Statistics Working Papers, No. 2009/03, OECD Publishing, Paris. https://doi.org/10.1787/220633873086.
Origgi, G. (2004). Is Trust an Epistemological Notion? Episteme, 1(1), 61–72. https://doi.org/10.3366/epi.2004.1.1.61
ВІСНИК НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Випуск 2(66) 2025 63
Salnikova, S. (2014). Peculiarities of the normative regulation in Ukrainian and Belarusian societies. In Ye. Muradyan (eds) The dynamics of value and norm system and life chances: the experience of post-Soviet transformation in the Borderlands, Vilnius: YeGU, 90–193, 329–352.
Salnikova, S. (2023). Autocephaly for the Ukrainian Church: Religious Transitions Before and After Tomos and Attitudes Towards it (the Case of the Volyn Region). Filosofija. Sociologija, 34(2), 202–212. https://doi.org/10.6001/fil-soc.2023.34.2.9
Salnikova, S. & Savelyev, Y. (2025). The role of political institutions in the religious sphere before and during the Russo-Ukrainian war: national security vs. freedom of religion. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 38(1), 11–27. https://doi.org/10.1080/13511610.2024.2395265
SOCIS (2025). Соціально-політична ситуація в Україні – ЧЕРВЕНЬ 2025. URL: https://socis.kiev.ua/wp-content/plugins/pdfjs-viewer-shortcode/pdfjs/web/viewer.php?file=/wp-content/uploads/2025/06/2025-06-25.pdf
Solarz, A.M., & Korniichuk, I. (2023). The Reactions of Orthodox Churches to Russia’s Aggression towards Ukraine in the Light of the Postsecular Approach to IR Studies. Religions, 14, 515. https://doi.org/10.3390/rel14040515
Starodubets, G., Sokoliuk, S., & Voroshchuk, O. (2022). Religious situation in Ukraine and its influence on development of military-religious relations. The Person and the Challenges, 12(2), 141–162. https://doi.org/10.15633/pch.12208
Stolz, J., & Voas D. (2023). Explaining Religious Revival in the Context of Long-Term Secularization. Religions, 14, 723. https://doi.org/10.3390/rel14060723
Wanner, C. (2014). ‘Fraternal’ nations and challenges to sovereignty in Ukraine: The politics of religious and linguistic ties. American Ethnologist, 41, 427–39.
Wanner, C. (2022). Everyday religiosity and the politics of belonging in Ukraine. Cornell University Press Ithaca and London. https://doi.org/10.7298/scv8-f015
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
