ЗАЛУЧЕННЯ МОЛОДІ ДО РОЗБУДОВИ МИРУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ ПРАКТИКИ

Анотація

У статті проаналізовано роль молоді як активного агента розбудови миру в умовах війни і постконфліктного відновлення. Здійснено огляд міжнародних підходів і практик залучення молоді до розбудову миру, зокрема досвіду Балканських країн та Колумбії, а також висвітлено українські реалії та політику в цій сфері. Визначено, що молодь традиційно розглядалася переважно як жертва або чинник нестабільності, проте сучасні дослідження і глобальні ініціативи (наприклад, Резолюція РБ ООН 2250) наголошують на молоді як потужному суб’єкті розбудови миру. У статті розкрито внесок молодіжних рухів та організацій у примирення та відновлення соціальної згуртованості на постконфліктних територіях: молодь відіграє суттєву роль у налагодженні діалогу між розділеними спільнотами на Балканах та підтримці мирного процесу в Колумбії. Окрему увагу приділено стану української державної політики щодо залучення молодого покоління до розбудови миру – констатовано наявність прогалин у попередніх програмах, де молодь майже не була представлена, та окреслено перспективи посилення участі молоді у повоєнному відновленні України. Наведені висновки підкреслюють необхідність інституціоналізації участі молоді у процесах з розбудови миру, використання її потенціалу як агента позитивних змін, а також впровадження міжнародних найкращих практик для розвитку всеосяжної молодіжної політики розбудови миру в Україні.