ЦИФРОВІ ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ. РЕАЛЬНІСТЬ БЕЗ НАЛЕЖНОГО УНОРМУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2025.1(65).332569Ключові слова:
Міжнародне право захисту прав людини, права людини, свободи людини, цифрові права і свободи, цифровий континуум прав і свобод людини, цифровий аватар, права і свободи людини з цифровим елементом.Анотація
У статті розглядаються актуальні питання цифрових прав і свобод людини в умовах стрімкої цифрової трансформації суспільства. Зокрема, пропонується концепція цифрового аватара як ефективного інструменту реалізації континууму цифрових прав і свобод людини. Ця проблема набуває особливої значущості у зв’язку з активним розвитком цифрових технологій, таких як цифрова інституалізація1, штучний інтелект та великі дані. Сьогодні виникає нагальна необхідність створення чітких міжнародно-правових стандартів, які б гарантували належний рівень захисту цифрових прав і свобод. Це питання є критично важливим, особливо в контексті міжнародних кризових ситуацій, що супроводжуються посиленням контролю над інформаційним простором, кіберзагрозами та використанням технологій для обмеження прав людини. Однією з головних проблем залишається відсутність системної кодифікації цифрових прав і свобод у міжнародному праві. На сьогодні правові підходи до цифрових прав залишаються фрагментарними та не відповідають сучасним викликам цифровізації, що створює значні прогалини в правовому регулюванні цієї сфери. Континуум2 цифрових прав і свобод людини включає як ті права і свободи, що мають цифровий компонент (наприклад, право на приватність у цифровому середовищі чи захист персональних даних), так і власне цифрові права і свободи, які існують виключно у кіберпросторі. Важливим аспектом є формування початкового переліку цифрових прав і свобод, який може стати основою для подальшого розвитку нормативно-правової системи в цій сфері. Зокрема, йдеться про такі права, як право на цифровий аватар, право на доступ до технологій штучного інтелекту, цифрову нейтральність, свободу від алгоритмічного тиску, свободу вираження думок та захист від шкідливої інформації в кіберпросторі. Запровадження єдиної міжнародної системи кодифікації цифрових прав і свобод є необхідною умовою для створення ефективного механізму їх захисту. Це дозволить не лише забезпечити права людини в умовах мирного часу, але й гарантувати їх дотримання під час кризових ситуацій, воєнних конфліктів чи глобальних надзвичайних станів. Визначення чітких юридичних рамок допоможе уникнути зловживань цифровими технологіями та сприятиме формуванню справедливого і безпечного цифрового середовища для всіх.
Посилання
Porcedda, M. G. (2014). Rule of law and human rights in cyberspace. In Riding the digital wave: The impact of cyber capacity building on human development (21st ed., pp. 28–42). European Union Institute for Security Studies. https://www.jstor.org/stable/pdf/resrep07069.7.pdf
O’Leary, S. (2018). Balancing rights in a digital age. Irish Jurist, 59, 59–92.
Lara, J. C. (2015). Internet access and economic, social and cultural rights (pp. 10–11). Association for Progressive Communications. https://www.apc.org/sites/default/files/APC_ESCR_Access_Juan%20Carlos%20Lara_September2015%20%281%29_0.pdf
De Hert, P., & Kloza, D. (2012). Internet (access) as a new fundamental right: Inflating the current rights framework? European Journal of Law and Technology, 3(3). https://ejlt.org/index.php/ejlt/article/view/123/268
Berners-Lee, T., & Halpin, H. (2012). Internet access is a human right. In J. Bus (Ed.), Digital Enlightenment Yearbook 2012. IOS Press. https://www.ibiblio.org/hhalpin/homepage/publications/deftimbl-halpin.pdf
Тарасенко, Л. (2020). Право на доступ до Інтернету. Вісник Львівського університету. Серія юридична, (71), 53–61.
Воловодська, В. (2019). Заборони та свободи в інтернеті: Як виглядатиме Декларація цифрових прав людини. Zmina. https://zmina.info/articles/zaboroni_ta_svobodi_v_interneti_jiak_vigljiadatime_deklaracijia_cifrovih_prav_ljiudini/
Мукомела, І. (2016). Право на доступ до Інтернету: Проблеми визначення та забезпечення. Вісник Національної академії правових наук України, 4(87), 77–85. https://visnyk.kh.ua/web/uploads/pdf/ilovepdf_com-77-85.pdf
Paziuk, A., & Mitsik, V. (2019). Global cybersecurity culture in the international discourse: Values and principles. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 103–107.
Костенко, О., & Маньгора, В. (2022). Метавсесвіт: Правові перспективи регулювання застосування аватарів та штучного інтелекту. Юридичний науковий електронний журнал, (2), 102–105.
Garasic, M. D. (2022). Shouldn’t our virtual avatars be granted human rights too? AJOB Neuroscience, 13(4), 160–162.
Костенко, О. (2022). Електронна юрисдикція, метавсесвіт, штучний інтелект, цифрова особистість, цифровий аватар, нейронні мережі: Теорія, практика, перспективи. Наукові інновації та передові технології. Серія «Право», 2(4), 54–78. http://perspectives.pp.ua/index.php/nauka/article/view/1038/1037
Міністерство цифрової трансформації України. (2025, 31 березня). Україна та ЄС: нові кроки в цифровій співпраці. https://thedigital.gov.ua/news/ukraina-ta-es-novi-kroki-v-tsifroviy-spivpratsi
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
