ВИЗНАЧАЛЬНІ ЧИННИКИ КОНФЛІКТОГЕННОЇ МОДЕЛІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ РФ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз конфліктогенної моделі зовнішньої політики Російської Федерації, що сформувалась під впливом історичного досвіду, політичної культури та стратегічного мислення. Основною метою зовнішньополітичного курсу РФ виступає відновлення статусу великої держави, що розглядається як ключовий елемент національної ідентичності. Росія прагне утвердити себе як один із полюсів багатополярного світу, нарівні зі Сполученими Штатами та Китаєм. Крім того, в статті досліджується російська стратегічна культура, яка має глибокий зв’язок з історичною пам’яттю. Росія традиційно вважає, що безпека може бути досягнута тільки через експансію та створення «стратегічної глибини» – концепції, що передбачає контроль над найближчими сусідами для запобігання зовнішнім загрозам. У статті проаналізовано вплив автократичної моделі правління в Росії, яка історично сприяла концентрації влади в руках однієї особи або вузького кола еліти. Така централізація посилює ризики суб’єктивізму та непрогнозованості у прийнятті зовнішньополітичних рішень. Водночас зовнішня політика в цій системі нерідко використовується як інструмент легітимації внутрішнього порядку та консолідації авторитарного режиму. Стаття також аналізує, як російська еліта використовує історичні міфи та травми для формування національної ідентичності, що виправдовує експансіоністську політику. Відчуття власної винятковості та місії на міжнародній арені, підтримуване релігійними, культурними та політичними наративами, стимулює Росію до активних дій у сфері міжнародних відносин, навіть якщо це веде до конфліктів з іншими державами.