ФОРМУВАННЯ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НАСЕЛЕННЯ КРАЇН БАЛТІЇ

Автор(и)

  • А. Г. Гольцов Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2025.1(65).332561

Ключові слова:

країни Балтії, Північна Європа, геополітична ідентичність, історична травма, європейська ідентичність, євроатлантична ідентичність, сек’юритизація.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню формування та розвитку геополітичної ідентичності населення країн Балтії (Естонії, Латвії та Литви). Геополітична ідентичність трактується як свідоме ототожнення індивідів та груп людей з певною геопросторовою політичною системою з її політичними цінностями, нормами, правилами, моделями поведінки, а також усвідомлення ними свого місця та функцій в цій системі. Геополітична ідентичність населення цілеспрямовано «конструюється» політичними інститутами. Для укорінення у суспільній свідомості створюється певна геополітична «картина світу», а також відповідна сукупність геополітичних образів, міфів, символів тощо. Розглянуто історичні особливості формування геополітичної ідентичності населення Естонії, Латвії та Литви. Перебування у складі Радянського Союзу трактується в історико-політичному дискурсі країн Балтії як радянська окупація. Відчуття історичної травми, пов’язаної з трагічними явищами радянської окупації, кардинально вплинуло на геополітичну ідентифікацію населення трьох країн. Після відновлення незалежності в державах Балтії національна ідентичність набула геополітичного сенсу. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття прагнення інтегруватися до ЄС та НАТО стимулювали консолідацію суспільства в кожній з трьох країн. В Естонії та Латвії при формуванні геополітичної ідентичності залишаються актуальними проблеми взаємодії з етнічними російськими та російськомовними меншинами. У третьому десятилітті ХХІ століття відбувається посилення західної (європейської та євроатлантичної) ідентифікації населення країн Балтії. У суспільній свідомості населення спостерігається сек’юритизація Російської Федерації, що зумовлено, передусім, уявленнями щодо актуальності російської воєнної загрози. У геополітичній ідентифікації населення набуває розвитку тенденція до ототожнення себе з Північною Європою під впливом безпекових, військових, політичних, економічних та культурних факторів.

Посилання

Гольцов, А. (2018). Геополітичний вимір стратегії Російської Федерації на пострадянському просторі. ЦУЛ.

Fabrykant, M. (2018). National identity in the contemporary Baltics: comparative quantitative analysis. Journal of Baltic Studies. Vol. 49, No 3. P. 305-331. DOI: https://doi.org/10.1080/01629778.2018.1442360

Jurkynas, M. (2021). Regional Identities in Estonia, Latvia and Lithuania: Being Baltic, Looking North. Problems of Post-Communism. Vol. 68, No 4. P. 327–338.

Krumm, R., Stamberg, T. & Strapatšuk, I. (2023). Feeling Cornered. An Analysis of the Russian-Speaking Minority in Estonia. Friedrich-Ebert-Stiftung. URL: https://library.fes.de/pdf-files/bueros/baltikum/20566-20230915.pdf

Krumm, R., Šukevićs, K. & Zariņš, T. (2023) Under Pressure. An Analysis of the Russian-Speaking Minority in Latvia. Friedrich-Ebert-Stiftung. URL: https://library.fes.de/pdf-files/bueros/baltikum/20445.pdf

Manners, I. (2002). Normative Power Europe: A Contradiction in Terms? Journal of Common Market Studies. Vol. 40, No 2. P. 235–258.

Mole, R. (2012). The Baltic States from the Soviet Union to the European Union: Identity, Discourse and Power in the Post-Communist Transition of Estonia, Latvia and Lithuania. Routledge.

Oficiālās statistikas portāls. Latvia. 2024. URL: https://stat.gov.lv/lv/statistikas-temas/iedzivotaji/iedzivotaju-skaits

Oficialiosios statistikos portalas. Lithuania. 2023. URL: https://osp.stat.gov.lt/lietuva-skaiciais-2023/nuolatiniai-gyventojai

Statistikaamet. Rahvastik. Estonia. 2024. URL: https://stat.ee/et/avasta-statistikat/valdkonnad/rahvastik

Vilpišauskas, R. (2024). The EU Narrative in Lithuania: Membership as a Geopolitical Miracle and a Mission to Wake Up the EU to the Defence of Its Values. National Government Narratives of the EU / H. Kassim, A. Schout (eds.). Palgrave Macmillan. P. 327–348. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-19986-8_13

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-12

Номер

Розділ

Політологія