СУСПІЛЬНИЙ ВИМІР КУЛЬТУРНОГО ТА КРЕАТИВНОГО ЖИТТЯ МІСТА: МАСОВО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ АСПЕКТИ

Анотація

У контексті рефлексивного модерну культура й креативність стають рушіями міської трансформації, сприяючи сталому розвитку, соціальній інтеграції та формуванню інноваційного потенціалу. Залученість культурних та креативних ресурсів у стратегічне планування міст актуалізується особливо в часи криз, коли нагальною постає потреба відновити інфраструктуру і водночас розвинути соціально-економічну сферу з урахуванням історичної пам’яті, різноманітних культурних традицій, а також вимог до сучасної економіки знань. Масово-комунікаційний аспект, що охоплює медіа, соціальні мережі та публічний дискурс, формує єдиний інформаційний простір для відображення культурних процесів, репрезентуючи місто та його символи широкій аудиторії. Завдяки багатовимірним механізмам обміну повідомленнями суспільство консолідується довкола локальних ідентичностей і культурних наративів, які водночас виходять на глобальний рівень. Маркетингово- комунікаційний аспект, своєю чергою, реалізується через цілеспрямовані стратегії брендингу та позиціонування міста у межах креативної економіки. Такі стратегії допомагають приваблювати туристів, інвесторів, а також талановитих фахівців, що колективно стимулюють зростання і престиж території. У статті показано, що в суспільному вимірі міста креативний вимір не обмежується мистецькою сферою, а формує інноваційні зміни у системі економічних відносин, соціальних практиках, управлінських підходах і цифровій трансформації. Креативність виступає чинником зміцнення соціального капіталу, розширення доступу до культурних благ та активізації комунікацій. У часи викликів культура допомагає зберігати та відбудовувати локальну спадщину, створюючи умови для суспільної єдності й реконструкції колективних ідентичностей. Розкриваються можливі ризики, спричинені джентрифікацією та комодифікацією культурної сфери.