СУСПІЛЬНИЙ ВИМІР КУЛЬТУРНОГО ТА КРЕАТИВНОГО ЖИТТЯ МІСТА: МАСОВО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ТА МАРКЕТИНГОВО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ АСПЕКТИ

Автор(и)

  • Є. В. Шкуров Державний торговельно-економічний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2025.1(65).332559

Ключові слова:

місто, культура, креативність, суспільство, модерн, модернізація, медіа, онлайн-медіа, менеджмент, бренд, комунікації, маркетингові комунікації, масові комунікації, інтерактивність.

Анотація

У контексті рефлексивного модерну культура й креативність стають рушіями міської трансформації, сприяючи сталому розвитку, соціальній інтеграції та формуванню інноваційного потенціалу. Залученість культурних та креативних ресурсів у стратегічне планування міст актуалізується особливо в часи криз, коли нагальною постає потреба відновити інфраструктуру і водночас розвинути соціально-економічну сферу з урахуванням історичної пам’яті, різноманітних культурних традицій, а також вимог до сучасної економіки знань. Масово-комунікаційний аспект, що охоплює медіа, соціальні мережі та публічний дискурс, формує єдиний інформаційний простір для відображення культурних процесів, репрезентуючи місто та його символи широкій аудиторії. Завдяки багатовимірним механізмам обміну повідомленнями суспільство консолідується довкола локальних ідентичностей і культурних наративів, які водночас виходять на глобальний рівень. Маркетингово- комунікаційний аспект, своєю чергою, реалізується через цілеспрямовані стратегії брендингу та позиціонування міста у межах креативної економіки. Такі стратегії допомагають приваблювати туристів, інвесторів, а також талановитих фахівців, що колективно стимулюють зростання і престиж території. У статті показано, що в суспільному вимірі міста креативний вимір не обмежується мистецькою сферою, а формує інноваційні зміни у системі економічних відносин, соціальних практиках, управлінських підходах і цифровій трансформації. Креативність виступає чинником зміцнення соціального капіталу, розширення доступу до культурних благ та активізації комунікацій. У часи викликів культура допомагає зберігати та відбудовувати локальну спадщину, створюючи умови для суспільної єдності й реконструкції колективних ідентичностей. Розкриваються можливі ризики, спричинені джентрифікацією та комодифікацією культурної сфери.

Посилання

Національний офіс інтелектуальної власності. (2024). Глобальний інноваційний індекс 2024: як Україна зберігає інноваційний потенціал в умовах війни. https://nipo.gov.ua/hlobalnyj-innovatsijnyj-indeks-24/

Cedos. (2018, July 24). Досвід вимірювання культури та креативності в містах України. https://cedos.org.ua/researches/dosvid-vymiriuvannia-kultury-ta-kreatyvnosti-v-mistakh-ukrainy/

Карнаух, А., & Кравчук, К. (2024). Культура та креативні індустрії в Україні: стійкість, відновлення, інтеграція з ЄС. Cultural Relations Platform. https://www.cultureinexternalrelations.eu/wp-content/uploads/2024/07/DGEAC-CRP-UA-Report-July-2024-UA.pdf

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. (n.d.). Креативні індустрії. Статистичні та аналітичні дані у сфері креативних індустрій. https://mcsc.gov.ua/kreatyvni-industrii/statystychni-ta-analitychni-dani-u-sferi-kreatyvnykh-industriy/

Кутуєв, П. В. (2005). Концепції розвитку та модернізації в соціологічному дискурсі: еволюція дослідницьких програм. Київ.

Кутуєв, П. В., Якубін, О. Л., & Герчанівський, Д. Л. (2015). Держава, що сприяє розвитку: історико-соціологічний вступ до проблематики. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 32–40. https://stmm.in.ua/archive/ukr/2015-4/3.pdf

Lanka.pro. (2018). Методологія апробаційного дослідження «Індекс культурного та креативного потенціалу міст України». https://lanka.pro/wp-content/uploads/2024/03/methodology_cultural_and_creative_potential_index_CEDOS_KSC.pdf

Сирота, Л. Б. (2021). Культурна сфера та економічний розвиток сучасного міста. Економіка та суспільство, 25. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-9

Український центр культурних досліджень. (2023). Вплив війни на показники діяльності креативних індустрій у 2021-2022 роках. https://uccr.org.ua/news/vplyv-viyny-na-pokaznyky-diialnosti-kreatyvnykh-industriy-u-2021-2022-rokakh/

Шкуров, Є. (2025). Суспільний аспект реалізації цілей сталого розвитку в повоєнному відновленні міст. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 1(64), 199–215. https://doi.org/10.21564/2663-5704.64.324584

Шкуров, Є. В. (2024). Місто в процесах розбудови і соціальних змін у західній соціології другої половини ХХ століття. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 4(64), 68–76. https://doi.org/10.20535/2308-5053.2024.4(64).322698

Шкуров, Є. (2024). Міський брендинг в умовах інформаційного суспільства. У Бренд-менеджмент: маркетингові технології: тези доповідей VI Міжнародної науково-практичної конференції (с. 625–627). Державний торговельно-економічний університет.

Шюц, А., & Лукман, Т. (2004). Структури життєсвіту. Український Центр духовної культури. https://shron1.chtyvo.org.ua/Shuetz_Alfred/Struktury_zhyttiesvitu.pdf?

Alsayel, A., de Jong, M., & Fransen, J. (2022). Can creative cities be inclusive too? How do Dubai, Amsterdam and Toronto navigate the tensions between creativity and inclusiveness in their adoption of city brands and policy initiatives? Cities, 128, 103786. https://doi.org/10.1016/j.cities.2022.103786

Anderson, B. (2006). Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London: Verso.

Arcos-Pumarola, J., Georgescu Paquin, A., & Hernández Sitges, M. (2023). The use of intangible heritage and creative industries as a tourism asset in the UNESCO creative cities network. Heliyon, 9, e13106. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e13106

Castells, M. (1996). The rise of the network society. Blackwell.

Cerisola, S., & Panzera, E. (2022). Cultural participation in Cultural and Creative Cities: Positive regional outcomes and potential congestion concerns. Papers in Regional Science, 101, 1245–1261. https://doi.org/10.1111/pirs.12709

Coleman, J. (1988). Social capital in the creation of human capital. American Journal of Sociology, 94, 95–120.

UNESCO. (2018). Culture in city reconstruction and recovery: Position paper. https://documents1.worldbank.org/curated/en/708271541534427317/pdf/131856-WP-REVISED-II-PUBLIC.pdf

Durkheim, E. (1964). The Division of Labor in Society. Free Press.

Florida, R. (2002). The rise of the creative class. Basic Books.

Ho, C.-Y., & Sheng, Y. (2022). Productivity advantage of large cities for creative industries. Papers in Regional Science, 101, 1289–1306. https://doi.org/10.1111/pirs.12708

European Commission, Joint Research Centre. (n.d.). How cultural and creative is your city? Cultural and Creative Cities Monitor. https://composite-indicators.jrc.ec.europa.eu/cultural-creative-cities-monitor

Hurova, I. V., & Shkurov, Y. V. (2023). Man in digitized urban socio-cultural space. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 24, 75–87.

Kavaratzis, M. (2004). From city marketing to city branding: Towards a theoretical framework for developing city brands. Place Branding and Public Diplomacy, 1, 58–73. https://doi.org/10.1057/palgrave.pb.5990005

Kotler, P., Haider, D., & Rein, I. (1993). Marketing Places. Attracting Investment, Industry and Tourism to Cities, States, and Nations. New York: Free Press.

Kozina, J., Bole, D., & Tiran, J. (2021). Forgotten values of industrial city still alive: What can the creative city learn from its industrial counterpart? City, Culture and Society, 25. https://doi.org/10.1016/j.ccs.2021.100395

Luhmann, N. (2012). Introduction to systems theory. Polity Press.

Oldenburg, R. (1989). The Great Good Place: Cafés, Coffee Shops, Bookstores, Bars, Hair Salons and Other Hangouts at the Heart of a Community. Marlowe & Company.

Orankiewicz, A., & Turała, M. (2021). Exploring paths to creative city emergence: The example of three Polish cities. Regional Science Policy & Practice, 13, 659–672. https://doi.org/10.1111/rsp3.12394

Pine, B. J., & Gilmore, J. H. (1999). The experience economy. Harvard Business Press.

Popa, N., Pop, A.-M., & Marian-Potra, A.-C. (2025). Culture-led urban regeneration in post-socialist cities: From decadent spaces towards creative initiatives. Cities, 158. https://doi.org/10.1016/j.cities.2025.105707

Rius-Ulldemolins, J., & Díaz-Solano, P. (2023). Local political change, the neo-creative city paradigm and the mutations of Valencian cultural branding. City, Culture and Society, 34. https://doi.org/10.1016/j.ccs.2023.100535

Smith, N. (1996). The new urban frontier: Gentrification and the revanchist city. Routledge.

Smołka-Franke, B. (2021). The creative city concept and city development. Scientific Papers of Silesian University of Technology. Organization and Management Series, 151, 633–642. https://doi.org/10.29119/1641-3466.2021.151.43

Wolniak, R., & Jonek-Kowalska, I. (2022). The Creative Services Sector in Polish Cities. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 8(1). https://doi.org/10.3390/joitmc8010017

Zukin, S. (2010). Naked city: The death and life of authentic urban places. Oxford University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-12

Номер

Розділ

Соціологія