ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ В ОЦІНЦІ МІСЦЕВОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2025.1(65).332523Ключові слова:
благополуччя, місцеве благополуччя, дослідження міста, дослідження сільських територій, гендерні відмінності, економічні можливості, емоційне сприйняття, цивільна безпека, впорядкованість, базові потреби.Анотація
У статті представлено результати другої хвилі дослідження Індексу місцевого благополуччя (n= 9681) з метою виявлення динаміки змін від 2023 до 2024 рр. Увага до гендерної складової зумовлена рядом теоретичних та емпіричних публікацій, присвячених гендерним відмінностям за такими показниками як задоволеність життям, балансу робота – життя, рівень щастя, якість життя, суб’єктивне благополуччя. В роботі розглянуто дослідницький потенціал складових критеріїв Індексу місцевого благополуччя на прикладі аналізу гендерних особливостей оцінки місцевого благополуччя. Метою статті є визначення гендерних відмінностей в оцінці місцевого благополуччя, враховуючи такі показники як економічні можливості, емоційне сприйняття, цивільну безпеку, впорядкованість, освіта та медицина за результатами друга хвилі досліджень Рейтингу регіонів України за індексом місцевого благополуччя. Відповідно було сформульовано 6 дослідницьких гіпотез відносно основних критеріїв Індексу. Теоретична база Індексу місцевого благополуччя ґрунтується на дослідженнях зі сфер психології, соціології, урбаністичних студій та благополуччя. Особливістю теоретичної моделі, на якій ґрунтується індекс, є уможливлення порівняння міських та сільських населених пунктів. В статті проаналізований загальний Індекс та виявлені гендерні відмінності. Статистичний аналіз даних підтверджує, що загальний рівень Індексу місцевого благополуччя не демонструє статистично значущих гендерних відмінностей. Однак, оцінка емоційного сприйняття, економічних можливостей і цивільної безпеки свідчать про наявність статистично значущих відмінностей в оцінках чоловіків і жінок. В подальшому особливу увагу слід приділити вивченню довгострокового впливу військових дій на сприйняття благополуччя та можливі адаптаційні механізми для різних соціальних груп.
Посилання
Газуда, Л.М., Готько, Н.М., Лалакулич, М.Ю. (2015). Розвиток сільських територій: монографія. Ужгород: Видавництво ФОП Сабов А. М.
Голвазін, О. М. (2016). Територіальна нерівність у доступі до базових послуг в Україні: сучасний стан і шляхи подолання. Стратегічні пріоритети, 3, 130-137. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2016_3_17
Міхно Н.К. (2020) Місто як емоційний простір: теоретико-соціологічний аналіз. Науково-теоретичний альманах «Грані». Т. 23, No 3. С.82–89. https://doi.org/10.15421/172028
Оксамитна, С.М. (2011). Міжгенераційна класова та освітня мобільність. Київ.
Резван О.О. (ред) (2024) Соціально-психологічний супровід у мегаполісі: колективна монографія. Харків: Видавництво Іванченка І. С., 2024. 342 с.
Рейтинг регіонів за Індексом місцевого благополуччя та міграційні настрої: 2024. Rating Lab. https://ratinglab.org/research/local-well-being-index-rating-ukrainian-regions-migration-attitudes-2024
Ткалич М.Г., Кротевич Є.В. Індекс місцевого благополуччя: теоретична модель та валідизація методики дослідження. ВІСНИК НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2024. Випуск 1(61). С. 15–24. https://doi.org/10.20535/2308-5053.2024.1(61).306742
Batz, C., & Tay, L. (2018). Gender Differences in Subjective Well-Being. In E. Diener, S. Oishi, & L. Tay (Eds.), Handbook of Well-Being (pp. 1–15). DEF Publishers.
Burgess, E. W. (1925). The Growth of the City:An Introduction to a Research Project. In J. Lin & C. Mele (Eds.), The Urban Sociology Reader. Second edition (pp. 91–99).
Fodor, E., Lane, L., Schippers, J., van der Lippe, T. (2011). Gender Differences in Quality of Life. In: Bäck-Wiklund, M., van der Lippe, T., den Dulk, L., Doorne-Huiskes, A. (eds) Quality of Life and Work in Europe. Palgrave Macmillan, London. https://doi.org/10.1057/9780230299443_9
Harvey, D. (2003). The Right to the City. In J. Lin & C. Mele (Eds.), The Urban Sociology Reader. Second edition (pp. 429–432).
Joshanloo, M., & Jovanović, V. (2020). The relationship between gender and life satisfaction: Analysis across demographic groups and global regions. Archives of Women's Mental Health, 23(3), 331–338. https://doi.org/10.1007/s00737-019-00998-w
Mele, C. (2011). Casinos, Prisons, Incinerators, and Other Fragments of Neoliberal Urban Development. In J. Lin & C. Mele (Eds.), The Urban Sociology Reader. Second edition (pp. 415-422).
Merry, S. E. (2001). Spatial Governmentality and the New Urban Social Order: Controlling Gender Violence through Law. In J. Lin & C. Mele (Eds.), The Urban Sociology Reader. Second edition (pp. 393-400).
Nia, A. H (2021). The Role of Urban Aesthetics on Enhancing Vitality of Urban Spaces. Khulna University Studies, 18(2), 59–77. DOI: https://doi.org/10.53808/KUS.2021.18.02.2112-E
Shekhar, Himanshu & Schmidt, J. & Wehling, Hans-Werner. (2019). Exploring wellbeing in human settlements – а spatial planning perspective. Habitat International, 87, 66-74. DOI: https://doi.org/10.1016/j.habitatint.2019.04.007
Tkalych, M., Snyadanko, I., Guba, N., Zhelezniakova, Yu. (2020) Social and psychological support for personnel in organizations: work-life balance programmes. Journal of Intellectual Disability – Diagnosis and Treatment, Vol. 8, # 2, pp. 159–166. https://doi.org/10.6000/2292-2598.2020.08.02.10
Wacquant, L. J. D., Wilson, W. J. (1989). The Cost of Racial and Class Exclusion in the Inner City. In J. Lin & C. Mele (Eds.), The Urban Sociology Reader. Second edition (pp. 182–191).
Zukin, S. (1995). Whose Culture? Whose City?. In J. Lin & C. Mele (Eds.), The Urban Sociology Reader. Second edition (pp. 349–357).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
