ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ДОБРОЧЕСНОСТІ В ЮРИДИЧНІЙ ПРОФЕСІЇ

Анотація

Стаття розглядає історичний шлях формування культури доброчесності в юридичній професії. Національне відродження нашої держави ставить завдання відновлення історичних корінь, вивчення формування високих моральних цінностей серед посадових осіб і представників юридичної професії для забезпечення справедливості і законності в суспільстві. Доводиться, що особливості сучасного розуміння доброчесності відрізняються від тих, що існували в історичних епохах інших країн і суспільств. У давні часи доброчесність чиновників характеризувалася рисами, такими як покора, відданість, патріотизм і підпорядкованість владі. У середньовіччі і під час формування християнської етики встановлювалися обов'язкові чесноти для посадових осіб, такі як вірність королю, суворе виконання заповідей, готовність захищати королівство, а також властивості, такі як співчуття, гідність, повага до інших, любов до ближнього і виконання християнських заповідей. У новому часі формувалися нові цінності, включаючи розумність, індивідуалізм і свободу думок. Історичний розвиток Української держави дозволив виявити вплив моральних норм українського народу на формування культури доброчесності. Особлива увага приділяється пам'ятці Київської Русі "Повчанню" Володимира Мономаха, де акцентується на важливості дотримання закону і принципів справедливості і милосердя. Крім того, зазначається, що князь повинен бути справедливим і милостивим та вимагати цього від підлеглих. Досліджено етику і військові чесноти українських козаків, які вплинули на моральні норми українського народу і включали вірність Україні, християнській вірі та братерські цінності, які залишаються актуальними і в сучасному суспільстві. У підсумку, культура доброчесності в сучасній юридичній професії сприяє збереженню довіри клієнтів, прийняттю справедливих та об'єктивних рішень, запобіганню корупції та зловживанню владою, а найголовніше – встановленню довіри суспільства до конституційності, правосуддя, захисту прав людини та функціонування правової системи взагалі.