ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ РІШЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У ЯКОСТІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА В УКРАЇНІ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ

Анотація

У статті наведено правовий аналіз особливостей використання рішень Європейського Суду з прав людини у якості джерела права в Україні як одного з елементів англосаксонської правової системи. Наукова стаття має на мети визначити, перш за все, правові підстави для застосування рішень Європейського Суду з прав людини у якості джерела права та, у подальшому, визначити особливі випадки такого застосування, які прямо не розкриваються законодавством України. Зокрема, нормативне регулювання питання застосування рішень Європейського Суду з прав людини, які ухвалені до моменту ратифікації Конвенції Україною, у якості джерела права на даному етапі. В контексті даного питання також розглянуто можливість поширення на практику Європейського Суду з прав людини принципу зворотної дії закону у часі. Також наукова стаття ставить на меті більш глибокий аналіз особливостей застосування та нормативного регулювання практики Європейського Суду з прав людини у якості джерела права в Україні. Автором враховано особливе місце даного виду джерела права, у тому числі з урахуванням судових прецедентів Конституційного Суду України. Основну увагу зосереджено на питаннях, які не врегульовані чинним законодавством України, зокрема питанню можливого «подвійного застосування» практики Європейського Суду з прав людини та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) від 04.11.1950 року або окремо від неї. Також автором приділено увагу двом важливим особливостям у застосуванні практики Європейського Суду з прав людини – питанню визначення пріоритету даної практики над практикою національних судів України, а також використанню практики Європейського Суду з прав людини Конституційним Судом України. Увага також приділена використанню даної практики в конституційному судочинстві. Наукова стаття не обмежується аналізом виключно нормативного матеріалу, закріпленого в чинному законодавстві, а й з метою збільшення актуальності даної статті також розглядаються правові позиції Конституційного Суду України. Більше того, автор акцентує увагу на особливостях та можливостях застосування практики Європейського Суду з прав людини у спорах, пов’язаних з іншими державами, в національному праві України.