Зовнішньополітична «самоізоляція» Російської Федерації як кремлівський наратив

Анотація

У статті окреслюється інструментальний потенціал кремлівського наративу про зовнішньополітичну «самоізоляцію» Російської Федерації. Означення зовнішньополітичного курсу РФ як «самоізоляціоністського» є суперечливим і здатне вводити в оману. У контексті міждержавних відносин поняттям «самоізоляція», «ізоляціонізм» властиві конотації невтручання у міжнародні справи, обмеження міжнародної участі задля уникнення втягування в небезпечні та небажані конфлікти. Натомість зовнішня політика РФ має агресивний характер, вона відображає гегемоністські амбіції Кремля. Путін прагне спонукати міжнародну спільноту закріпити за Росією статус global actor, визнати так звані «російські інтереси» й легітимізувати наявний де-факто баланс сил. Наратив, про який ідеться, покликаний за допомогою медіа репозиціонувати РФ як країнуагресора з неприхованими експансіоністськими устремліннями, в «країну-жертву» «колективного Заходу». Таким маневром Кремль сподівається обґрунтувати необхідність толерування зловмисних дій Росії на міжнародній арені, доцільність відновлення комунікацій та налагодження діалогу з нею. Аналізуються чинники, що зумовлюють застосування нових підходів у зовнішній політиці РФ, та зміст останніх. Так, усередині РФ меседжі про зовнішньополітичну «самоізоляцію» РФ дозволяють розігрувати для широкого загалу росіян, глибоко уражених комплексом національної меншовартості, карту «зовнішнього ворога», фантазувати про «глобальне протистояння із Заходом», консолідуючи таким чином російське суспільство та підтримуючи внутрішню стабільність. Як результат, у РФ сформувалась політична системи з рисами режиму негативного консенсусу. На міжнародній арені РФ є економічно, політично й соціокультурно некурентоспроможною щодо країн Заходу. Цю неконкурентоспроможність Кремль намагається притлумити імітацією ізоляціонізму, поєднуючи її з ядерним шантажем та військовою агресією. Актуалізуються пізнавальні можливості вивчення геополітичної гри Кремля, покликаної перетворити РФ на глобальну державу, в контексті використовуваних ним комунікативних стратегій фреймінгу, праймінгу та аджендінгу.