Теорії міграції населення та їх значення для вивчення міграційних настроїв у ХХІ ст
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.№2(50).242318Ключові слова:
міграція, мігрант, теорії міграції, міграційні потоки, міжнародна міграція, інтенсивність міграції, міграційна політикаАнотація
У статті розглядаються основні теорії міграції, проаналізовано формування теоретичної бази досліджень міграційних потоків кінця ХІХ–ХХ ст. Розглядаються роботи зарубіжних вчених, присвячені дослідженню міграційних процесів. Пропонуються узагальнюючі тренди для дослідження міграційних настроїв населення у ХХІ ст. У сучасному світі міграція є важливою і невід’ємною його складовою частиною, одночасно із цим є і найгострішою проблемою всієї світової спільноти. Стихійні потоки мігрантів змінюють демографічну структуру, впливають на розподіл економічних та соціальних благ, втручаються у законодавчо врегульовану політику тієї чи іншої держави з метою отримання власного зиску. Явище міграції в ХХІ ст. проявляється у динаміці і характеризується все більш складними процесами в дослідженні міжнародних її проявів. Упродовж ХХ ст. в ролі головного об’єкта різних міграційних концепцій розглядалися причини міграційних настроїв населення, різні види міграцій, розроблялися різноманітні теорії міграцій як на макрорівні, так і на мікрорівні (пояснюючи міграцію внутрішню та зовнішню, або міжнародну на підставі різних парадигм). Системний підхід у дослідженні теорій міграції дозволив розглянути дане явище в контексті політичних, соціальних, економічних, демографічних, екологічних та ін. реалій. Це дозволило проаналізувати міграційні процеси як у початковій, так і в кінцевій точці руху населення. Вивчення міграційних настроїв населення через призму глобалізаційних процесів, управління міграційними потоками, формування спільного законодавства у сфері міжнародної міграції – основні фактори для аналізу міграції як соціального явища у сучасному світі.
Посилання
Міграційні явища та процеси: поняття, методи, факти: довідник, 2-ге видання – доповнене і перероблене / У.Я. Садова, Р.Т. Теслюк, М.М. Біль, О.Т. Риндзак, О.П. Мульска та ін. ; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України». Львів, 2018. 226 с.
Ивахнюк И. В. Международная миграция как ресурс развития (замечания в связи с глобальной дискуссией). Век глобализации. 2011. № 1. С. 67–79.
Ravenstein E. The Birthplace of the People and the Laws of Migration. The Geographical Magazine. 1876. № 3. P. 173–177, 201–206, 229–233.
Ravenstein E.G. The Laws of Migration. Journal of the Statistical Society of London, Vol. 48, No. 2. (June, 1885), pp. 167–235.
Ravenstein E. The Laws of Migration: Second Paper. Journal of the Royal Statistical Society. 1889. № 52. P. 241–305.
Thomas W.I., Znaniecki F. The Polish Peasant in Europe and America / Ed. and abr. by E. Zaretsky. Urbana: University of Illinois Press, 1984.
Zipf G. The (P1P2 / D) hypothesis: on the intercity movement of persons. American Sociological Review. 1946. № 11. P. 677–686.
Zipf G. Human Behavior and the Principle of Least Effort. Cambridge : Addison-Wesley Press. 1949. 573 p.
Lee E. A Theory of Migration. Demography. 1966. № 3. P. 47–57.
Zelinsky W. The Hypothesis of the Mobility Transition. Geographical Review. 1971. № 61. P. 219– 249.
Castles S., Miller M. The age of migration: international population movements in the modern world. London : Macmillan. 1993. 306 p.
Massey D. A Synthetic theory of international migration. World in the mirror of international migration. 2002. № 10. P. 143–153.
Le Goff M. Femininization of Migration and Trends in Remittance. 2016. 220 p.
International Migration 2020 Highlights. URL: https://www.un.org/development/desa/pd/sites/ www.un.org.development.desa.pd/files/undesa_pd_2020_international_migration_highlights.pdf (дата звернення: 23.04.21).
International Migration, Remittances, and the Brain Drain / eds. C. O zden, M. S chiff. Washington, DC: The World Bank & Palgrave Macmillan, 2006. 274 p.