Правила відбування адміністративного арешту: аналіз пропозицій до сучасного законодавства

Анотація

Здійснено аналіз законодавства на предмет застосування адміністративного арешту. Встановлено, що позиція законодавця зводиться до того, що адміністративний арешт – найбільш суворий захід адміністративного стягнення, який застосовується у виняткових випадках. Призначається лише за постановою суду (судді) у тому разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, суддя прийде до висновку, що застосування інших видів стягнення буде недостатньо. Винятковість адміністративного арешту виявляється в тому, що він встановлюється за вчинення адміністративних проступків з особливою антигромадською спрямованістю. Наводиться статистика застосування адміністративного арешту за видами адміністративних правопорушень, а також кількість осіб, на яких накладене дане стягнення, за регіонами України. Наголошується на тому, що на практиці адміністративний арешт як вид стягнення застосовується вкрай рідко, іноді його застосування ускладнюється самою процедурою його накладення. Зосереджено увагу на окремих положеннях проєкту закону «Про правила відбування адміністративного арешту» щодо запровадження принципів відбування адміністративного арешту; особливостей правового статусу заарештованих осіб; порядку поміщення особи до ізолятора тимчасового тримання; розміщення осіб, підданих адміністративному арешту; прав та обов’язків заарештованих осіб. Проаналізовано доцільність змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, частини 2 статті 32 (Адміністративний арешт), частини 1 статті 294 (Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови), статті 326 (Виконання постанови про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті). А також доповнення Кодексу статтями 326–1 (Клопотання про здійснення приводу та його розгляд), 326–2 (Виконання ухвали про здійснення приводу) та 328–1 (Клопотання про призупинення строку відбування адміністративного арешту та його розгляд). Автором статті пропонується внести зміни до пункту 2 статті 6 проєкту закону «Про правила відбування адміністративного арешту». Тим самим дотриматися принципу недискримінації, закріпленого у статті 3 законопроєкту. На думку автора, логічним буде, за наявності встановленого порядку, визначити і відповідальність за порушення правил та умов відбування адміністративного арешту у вигляді окремої норми до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зроблений загальний висновок, що ухвалення законів «Про правила відбування адміністративного арешту» та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з прийняттям Закону України «Про правила відбування адміністративного арешту»» дозволить удосконалити законодавче регулювання застосування та відбування адміністративного арешту як виду адміністративного стягнення, вирішити низку проблемних питань у цій сфері, що в підсумку сприятиме забезпеченню верховенства права і дотриманню прав людини під час застосування відповідного стягнення.