Місцева миротворчість у врегулюванні конфлікту
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.1(49).232977Ключові слова:
миротворчість, місцева миротворчість, збройний конфлікт, врегулювання конфліктуАнотація
У статті досліджується місцева миротворчість як спосіб врегулювання конфлікту. Критика концепції та практики «ліберального миру» зумовила пошук альтернативних шляхів миротворчості, зокрема таких, які би враховували локальні мирні процеси. Інтервенції ліберального миру часто не сприймались у межах місцевих культурних традицій, адже апелювали до малозрозумілих термінів зі сфери прав людини та демократії. Крім того, схема ліберального миру часто розглядає миротворчий процес статично, де всі актори мають діяти за ніби-то наперед розписаними ролями. Пошук оптимальної взаємодії міжнародних структур, держави та місцевих суб’єктів триває і досі – залежно від контексту конфлікту він має відмінності у кожному окремому кейсі. Подібна розмаїтість форм місцевої миротворчості зумовлена необхідністю врегулювання конфлікту на рівні всього суспільства впродовж тривалого часу, а широкі верстви населення розуміли та мали довіру до мирних процесів. Територіально-географічне обмеження може створювати перепони у місцевій миротворчості, особливо якщо говорити про її взаємодію з національним миробудівництвом. Крім того, схема ліберального миру часто розглядає миротворчий процес статично, де всі актори мають діяти за ніби-то наперед розписаними ролями. Концептуальна роль «ліберального миру» знайшла свій вияв у сучасних теоріях миру та конфліктів, де миробудівництво було спочатку пов’язане зі створенням або реконструкцією політичних інститутів за західним зразком. Серед розповсюджених форм місцевої миротворчості дослідники розглядають місцеві комітети миру. Ефективність місцевої миротворчості залежить від місцевих лідерів, географічного розповсюдження збройного конфлікту, інтенсивності та драйверів конфлікту. Основні напрями впливу місцевої миротворчості на миробудівництво: здатність посилювати довіру і діалог у суспільстві; забезпечення врегулювання конфліктів на місцевому рівні; укладення мирних угод між окремим конфліктними суб’єктами; забезпечення роботи інфраструктури миру.
Посилання
Mac Ginty R. Indigenous Peace-Making Versus the Liberal Peace. Cooperation and Conflict: Journal of the Nordic International Studies Association. Vol. 43(2): 139–163.
Lederach, John Paul. Building peace: sustainable reconciliation in divided societies / John Paul Lederach. United States Institute of Peace, Washington, D.C. 1997. 197 p.
Van Tongeren, Paul . Increasing Interest in Infrastructures for Peace [online article]. Journal of Conflictology. Vol. 2, Iss. 2, 2011. pp. 45–55.
Odendaal, Andries. A Comparative Study of Local Peace Committees’, New York: UNDP Discussion Paper, December 2010. URL: https://www.un.org/en/land-natural-resources-conflict/pdfs/UNDP_ Local%20Peace%20Committees_2011.pdf
Goede, Meike de. Consuming democracy. Local agencies & liberal peace in the Democratic Republic of Congo. African Studies Collection, vol. 57. Leiden: African Studies Centre. Ipskamp Drukkers, Enschede, 2015. 207 p.
Laura Wise, Robert Forster, and Christine Bell. Local Peace Processes: Opportunities and Challenges for Women’s Engagement Political. Global Justice Academy, University of Edinburgh, School of Law, Old College, South Bridge, 2019. 19 p.
Brett R. Lessons Learned Paper: Local Level Peacebuilding in Colombia UNDP, January, 2014. URL: https://www.undp.org/content/dam/colombia/docs/Paz/undp-co-peacebuilding-2016.pdf.
