Соціологічна наукова діяльність та стратегії вибору дослідницької теми у фокусі теоретичних рефлексій

Анотація

У статті окреслені основні напрями теоретичних дискусій щодо можливості об’єктивного та ціннісно-нейтрального соціологічного знання та загалом, зв’язок наукового знання із ціннісними позиціями. Розглянуто ідеї щодо зв’язку напрямів досліджень і характеру соціологічного теоретизування залежно від позиції вченого-соціолога в суспільстві та науковому середовищі. Використано ідеї базових та доменних передумов А. Гоулднера, академічного поля П. Бурдьє, соціологічної уяви та спрямувань соціології за Ч.Р. Мілсом, співвіднесення соціологічного теоретизування з історичним суспільним запитом П. Штомпки та ін. для опису основних чинників, що в пливають на інтерес соціолога як дослідника. Соціолог щодо того чи іншого соціального явища як об’єкта дослідження виступає як дослідник та як учасник цієї соціальної дійсності. Водночас різні позиції дослідників спричиняють зміни в самій соціологічній науці. У цій публікації описано концепцію академічного середовища як цілісної системи елементів різного типу, що існують на мікро-, мезо- та макрорівні. Розглянуто роль академічного середовища в професійній соціалізації здобувачів вищої освіти та концепцію і концептуальну схему професійної соціалізації в академічному полі Дж. Вейдмана. На основі інтерв’ю зі студентами і випускниками спеціальності «Соціологія» було виокремлено та описано основні стратегії вибору теми дослідницьких робіт із соціології (в контексті здобуття вищої освіти). Загалом зафіксовано п’ять стратегій вибору теми дослідження та джерела їх формування. Визначено місце п’яти виявлених стратегій у концептуальній моделі академічного середовища. Практичне значення цих стратегій полягає в можливості розробки заходів мотивування та підтримання дослідницького інтересу до дисципліни та дослідницької роботи у студентів на основі виокремлених стратегій.