ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Анотація

Звертається увага на об’єктивні передумови використання знань різних галузей науки, техніки, мистецтва ремесла та окремих видів практичної діяльності для виявлення ознак злочинів та викриття осіб, винних у їх вчиненні. Аналізуються думки науковців, що здійснювали спроби сформулювати поняття «спеціальні знання», що застосовуються у кримінальному провадженні, визначити їх обсяг, особливі риси та ознаки. Доводиться, що поняття «спеціальні знання» має бути сформульовано науковцями. Саме вони мають виявити всі визначальні та суттєві ознаки знань, що дозволять віднести до спеціальних, і лише після цього визначення може знайти відображення у відповідних нормативних актах, а не навпаки, як це не рідко відбувається в практиці.
В історичному аспекті показано процес закріплення в законодавчих актах можливості використання знань різних галузей науки і практичної діяльності у кримінальному процесуальному доказуванні. Аналізуються форми використання спеціальних знань і суб’єкти такої діяльності.  Доводиться, що призначення експертизи як форми використання спеціальних знань зумовлюється не їх відсутністю у слідчого, а недопустимістю суміщення в одній особі різних процесуальних функцій.  Пропонується авторське визначення спеціальних знань, не пов’язане з суб’єктом їх використання.