СЕКСИЗМ У КОМП’ЮТЕРНИХ ІГРАХ

Анотація

У статті продемонстровано приклади сексизму в сучасних комп’ютерних іграх. Автори розглядають це явище як закономірне. Воно виникло в 1980-ті роки, коли основним споживачем комп’ютерних ігор стали чоловіки. Таким чином, кіберпростір перетворився на «закриту територію», де власники компаній – чоловіки сплачували програмістам-чоловікам гроші на створення комп’ютерних ігор для чоловіків. У ХХІ столітті ситуація кардинально змінилася: майже половина сучасних геймерів – це жінки, серед розробників відеопродукції та власників компаній також є багато жінок, однак підхід до зображення персонажів в іграх залишається незмінним.

Автори наголошують на значенні діяльності канадсько-американської блогерки Аніти Саркісян, яка однією з перших поставила питання про сексизм у відеоіграх у 2012 році. Активна діяльність феміністки спричинила цілу дискусію не лише в середовищі геймерів. Атаки на життя Аніти Саркісян та численні погрози, які надходили на її адресу, привернули увагу Організації Об’єднаних Націй.

Найгучнішим сексистським скандалом у кіберпросторі став так званий «геймергейт» (2014 р.). Програмістка Зої Куїнн та її послідовниці стали жертвами цькування з боку колег та чоловіків-геймерів. У результаті реакції ЗМІ на геймергейт та активну громадську діяльність Аніти Саркісян міжнародне співтовариство звернуло увагу на сексизм у відеоіграх. Розробники комп’ютерних програм, попри додаткові матеріальні витрати, стали додавати більше жіночих персонажів в ігри, частіше зображувати жінок як позитивних героїнь із реальними пропорціями тіла та у відповідному до ситуації одязі. Комітет міністрів Ради Європи прийняв Рекомендацію про попередження й припинення сексизму (2019), представив відео- і веб-сторінку ініціативи щодо викорінення сексизму з хештегом #стопсексизм та слоганом «Сексизм: Бачити. Називати. Викорінювати».