ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ МЕДІАЦІЇ ЯК ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІНТЕГРАЦІЇ ЩОДО СОЦІАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.4(44).199305Ключові слова:
конфлікт, медіація, інституціоналізація, кредитна поведінка, держава, що сприяє розвиткуАнотація
Стаття присвячена питанням відповідальності держави, яка може вважатися ефективною лише за умови, що вона сприяє розвитку, за оптимізації процесів вирішення конфліктів у її внутрішньому просторі. Це показано через необхідність інституціоналізації нових форм суспільної взаємодії під час інноваційного форматування узвичаєних способів поведінки, наприклад кредитної, що пов’язана із задоволенням потреб. Зазначається, що саме кредитна поведінка утворює нову площину соціальної непевності, отже, підкреслюється важливість медіації, а також необхідність соціологічного підходу
в опрацюванні даного поняття. Автори підкреслюють, що саме медіація стає затребуваною як соціальний супровід, консультації буквально з перших кроків кредитної активності.
Особлива увага приділена обґрунтуванню необхідності інституціоналізації медіації як вирішального чинника у конфліктному засвоєнні різними суб’єктами соціальної практики (особистостями, зокрема) нових форм соціальних взаємодій – на прикладі кредитної поведінки, а також наголосу на значущості держави, яка сприяє розвитку, в цьому процесі.
У статті зазначено, що інституціоналізація медіації буде сприяти формуванню довіри у нашому суспільстві й розглядати державу як головного медіатора.
Розкривається суперечливий характер заповнення інформаційного простору пропозиціями про надання медіаційних послуг і відсутність Закону про медіацію. Доводиться обмеженість підходу до медіації як сукупності процедур і методик. Робиться наголос на важливості державної підготовки фахівців з медіації та конфліктології саме як представників соціологічної науки. Автори зазначають, що розвиток медіації як одного із напрямів реалізації теорії суспільного договору в його сучасному вигляді передбачає розвиток практичних компетенцій саме у системному вигляді державного навчання.
Посилання
Водоп’ян Т.В. Медіація як метод вирішення суспільно-політичних конфліктів. Досвід окремих країн та перспективи для України : дис. ... за спеціальністю 054 «Соціологія» ; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» імені Ігоря Сікорського. Київ, 2018.
Kyselova Tatiana. Mediation Development in Ukraine: 1991-2016. URL: https://www.academia.edu/ 20286554/Mediation_Development_in_Ukraine_1991-2016
Кармаза Олександра. Інститут медіації: основні концепції розвитку. Цивільне право і процес. 2017. No 2. С. 24–28.
Федоренко Т.В. Розвиток інституту медіації в Україні. Юридичний електронний науковий журнал. 2018. No 6.
Бернард К. Механизм, отлаженный за 20 лет: медиация в Федеральном апелляционном суде девятого федерального округа США. Медиация и право. 2010. No 2.
Права, за якими судиться малоросійський народ / відп. ред. та авт. передм. Ю.С. Шемшученко ; НАН України ; Інститут держави і права ім.В.М. Корецького ; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Київ, 1997. Вип. 4–5. 548 с. С. 121–129.
Кутуев П., Енин М. Вызовы успешному трудоустройству молодежи в контексте современной идеологии университетского образования. Идеология и политика. 2019. No 2 (13).
Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. Москва : «Медиум», 1995. 323 с.
Peter Berger. The Limits of Social Cohesion: Conflict And Mediation In Pluralist Societies: A Report Of The Bertelsmann Foundation To The Club Of Rome Hardcover – Import, 1 Jan 1998, 416 pages. Publisher: Westview Press; 1 edition (1 January 1998).
Спенсер Г. Синтетическая философия (в кратком изложении Говарда Коллинза). Киев : НикаЦентр, 1997.
Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение / пер. с франц., составл., вступ. ст. и примеч. А. Гофмана. Москва : Канон, 1995.
Парсонс Т. О структуре социального действия. Москва, 2000. 682 с.
Смелзер Н. Социология. Москва, Феникс, 1994. 688 с.
Коржов Г. Территориальные идентичности: концептуальные интерпретации в современной зарубежной социологической мысли. Социология: теория, методы, маркетинг. 2010. No 1.
Гидденс Э. Устроение общества: очерк теории структурации. Москва : Академпроэкт, 2005. 528 с.
Michael Roberts. The Long Depression: Marxism and the Global Crisis of Capitalism. Haymarket Books, 2016. 360 с.
Багінський А.В. Реконцептуалізація модерної держави: автономія, спроможність, належне урядування та конфлікти. Вісник «КПІ» Політологія. Соціологія. Право. 2017. No 1–2 (33–34). С. 22–26.
Кутуєв П.В. Вступ до соціологічної проблематики. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2015. No 4. С. 3–19.
Гребер Дэвид. Долг: первые 5000 лет истории ; пер. с англ. А. Дунаев. Москва, 2015. 528 с.
Evans P. Embedded autonomy: States and industrial transformation Princeton : Princeton univ. press, 1995. 323 p
Aishan W., Wentang Y. The Combination of Diversified Measures Facilitating the Resolution of Disputes. Mediaton Principles and Practice ; ed. by Y. Zhang. Xiamen, 2008.
Медиация – искусство разрешать конфликты. Знакомство с теорией, методом и профессиональными технологиями / сост. Г. Мета, Г. Похмелкина ; пер. с нем. Г. Похмелкиной. Москва, 2004.
Український Центр медіації. URL: http://ukrmediation.com.ua/ua/
Українська академія медіації. URL: http://mediation.ua/en/about-us
Український Центр примирення. URL: https://peaceengineers.com/about/
Проект закону про діяльність у сфері медіації. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=66139
Нова ера медіації: що змінить Сінгапурська конвенція. Юридична газета. 2019. No 38–39 (692–693). (17 вересня). URL: http://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/nova-era-mediaciyi-shcho- zminit-singapurska-konvenciya.html
URL: https://fsp.kpi.ua/ua/nova-spetsializatsiya-vregulyuvannya-konfliktiv-ta-mediatsiya-spetsialnist- 054-sotsiologiya/
