ЦІННІСНІ ЗРУШЕННЯ ПІСЛЯ ЄВРОМАЙДАНУ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.2(42).194809Ключові слова:
громадянське суспільство, громадянські цінності, держава, що сприяє розвитку, мобілізація, модерна демократія, розвиток, УкраїнаАнотація
У статті розглядається динаміка ціннісних зрушень, що відбулись в Україні за останні роки після Євромайдану, в перспективі розвитку громадянського суспільства. Проблематика, чи радше уява про громадянське суспільство, стали своєрідним шиболетом суспільних наук на пострадянських теренах. Громадянське суспільство або сакралізується як джерело головних суспільних благ (public goods), або у рамках конспірологічного дискурсу редукується до «агентів впливу» зовнішніх сил. Воднораз на тлі цих виразно крайніх позицій щодо природи та ролі громадянського суспільства у функціонуванні соціуму та спричиненні соціальних змін реалістичне, тверезе та помірковане соціологічне вивчення цього феномена є обмеженим.
За всієї різноманітності інтерпретацій громадянського суспільства більшість дослідників сходяться на тому, що це поняття застосовується для вивчення неполітичного елементу соціальної системи, елементу, який, воднораз є політично релевантним та є необхідною ознакою модерної демократії.
Cтаття зосереджується на тому, як масовий протестний євромайданний рух та подальші трансформації в Україні з 2013 року вплинули на динаміку ціннісних пріоритетів українських громадян, ціннісних пріоритетів, які є сумісними з розвитком громадянського суспільства.
На основі даних соціологічного моніторингу Інституту соціології НАНУ можна побачити зростання особистісної значимості демократичного розвитку своєї країни; можливості висловлювати думки з політичних та інших питань, не побоюючись за особисту свободу; можливість критики i демократичного контролю рішень владних структур; участь у діяльності політичних партій і громадських
організацій, впевненості в тому, що лише в демократичному суспільстві посправжньому поважають права людини; демократія надає людям можливість об’єднуватись у партії та союзи для реального захисту власних прав та інтересів. Мобілізація громадянського суспільства може стати чинником пом’якшення гостроти суперечностей в українському соціумі, встановлення миру, формування цінностей конституційного патріотизму.
Посилання
Багінський А. Мобілізація громадянського суспільства у конфлікті на сході України: ідеологічні обмеження та ресурси розбудови миру. Ідеологія і політика. 2018. No 2. С. 4–24.
Даль Р. Демократия и её критики. Пер. с англ. Москва : РОССПЭН, 2003. 576 с.
Єнін М. Ідеологічні форми та ціннісні модифікації патріотизму української молоді (на основі аналізу модерованих групових дискусій). Ідеологія і політика. 2018. No 2. С. 61–93.
Кутуєв П., Чолій С. Мобілізація на пострадянському просторі: між імперативами модернізації та загрозами демодернізації. Ідеологія і політика. 2018. No 2. С. 4–24.
Кутуєв П.В. Трансформації модерну: інституції, ідеї, ідеології : монографія. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2016.
Патнем Р.Д. Творення демократії. Традиції творення громадської активності в сучасній Італії / Р.Д. Патнем, Р. Леонарді, Р.Й. Нанетті. Київ : Основи, 2001. 523 с.
Степаненко В.С. Соціологічна концепція громадянського суспільства в пострадянському контексті. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. No 3. 2000. С. 5–21.
Українське суспільство. Моніторинг соціальних змін Інституту Соціології НАНУ Таблиці моніторингового опитування «Українське суспільство» 2016 р. Соціологічний моніторинг. URL: http://i-soc.com.ua/institute/el_library.php.
Berman S. Civil Society and the Collapse of the Weimar Republic. World Politics. Vol. 49, No 3. 1997. P. 401–429.
Ishchenko V. Ukraine on the Brink. An Interview. Jacobin. URL https://jacobinmag.com/2019/01/ukraine-maidan-protests-elections-volodymyr-ishchenko.
Riley D.The Civic Foundations of Fascism in Europe: Italy, Spain, and Romania, 1870–1945.Baltimore : Johns Hopkins University Press, 2010. 258 p.
