СОЦІАЛЬНЕ ЗАМОВЛЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.2(42).194766Ключові слова:
соціальне замовлення, соціальне обслуговування, соціальні послуги, соціальне партнерство, громадські організації, територіальна громада, критерії соціальної ефективностіАнотація
У статті розглянуто теоретичні і практичні аспекти впровадження інструменту соціального замовлення в системі соціального обслуговування на регіональному рівні. Доведено, що основними умовами, які сприятимуть позитивному соціальному ефекту від упровадження соціального замовлення в систему соціального обслуговування, є: інституціоналізація соціального замовлення, ефективна й скоординована інформаційно-комунікативна взаємодія суб’єктів соціального замовлення, забезпечення реалізації принципів відкритості та доступності конкурсної системи соціального замовлення, розвиток локальних інституцій громадянського суспільства.Посилання
Бєлєвцова Я.С. Механізм підвищення якості соціальних послуг на рівні місцевих органів влади: автореф. дис. канд. наук з держ. упр. Харків. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Харків, 2011. 20 с.
Буянова М.О. Право социального обеспечения: учебное пособие. 4-е изд., перераб. и доп. Москва : КНОРУС, 2013. 480 с.
Гончаров В.О. Соціальне обслуговування як організаційно-правова форма соціального забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. Наук. Київ, 2012. 20 с.
Горемикіна Ю. Проблеми розвитку недержавних організацій у сфері надання соціальних послуг. Дослідження молодих науковців. 2009. No1(11). C. 161–168.
Дубич К.В. Соціальне замовлення – ефективний механізм надання соціальних послуг в Україні. Державне управління: теорія та практика. 2013. No 1. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ Dutp_2013_1_14.pdf.
Дубич К.В. Сучасна система надання соціальних послуг України. Державне управління. 2015. No 3. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=821.
Закон України «Про соціальні послуги» Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2003. N 45. Cт. 358. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=966-15.
Кравченко М.В. Система соціального захисту населення як об’єкт державної політики: методологія та практика : монографія. Київ : Інформ.-аналіт. агентство, 2012. 451 с.
Литвиненко В.М. Соціальні послуги у сфері соціального захисту населення : автореф. дис. ... канд. юрид. Наук. Харківський нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2012. 20 c.
Мещан І.В. Технологічні форми соціального партнерства в управління закладами соціального обслуговування. Пріоритети сучасних суспільних наук в трансформаційних умовах : матеріали міжнародної науково-практичної конференції м. Львів (27-28 листопада 2015 р.). Львів : ГО «Львівська фундація суспільних наук», 2015. С. 48–51.
Моторнюк У.І. Аналіз сучасного стану надання соціальних послуг в Україні. Причорноморські економічні студії. 2016. Вип. 8. С. 187–190.
Негель Л.С. Світовий досвід розвитку соціального партнерства та його формування в Україні. Стратегічна панорама. 2004. No 2. С. 96–103.
Нойфельд И. Методы социальной работы. Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт. Тула, 1993. С. 322–343.
Проненко Л. Механізми залучення громадських організацій до розвитку освітньої сфери в Україні. Вісн. НАДУ. 2005. No 4. С. 221–226.
Соціальні послуги в Україні: Сьогодення та перспективи. Київ : ВК «Зірка», 2007. 52 с.
Сташків Б.І. Соціальне обслуговування у системі соціального забезпечення: правові питання. Право України. 2005. No 1. С. 76–79.
