Перспективи використання просторових даних у дослідженнях політичних орієнтацій населення України
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.1(41).194436Ключові слова:
політичні орієнтації, електоральний вибір, просторові даніАнотація
У статті вивчаються перспективи використання просторових даних у дослідженнях політичних орієнтацій населення України. На противагу поширеним нині підходам до використання просторових даних у дослідженнях політичних орієнтацій, які пов’язані з утворенням макрорегіонів, у цій статті пропонується розглянути зв’язок між близькістю територій до кордонів з іншими державами та результатами голосування на цих територіях. Для аналізу відібрана одна з областей України, а саме Чернігівська область, як така, що межує одразу ж з двома державами –Білорусією та Росією. Як емпіричні дані використані результати голосування населення Чернігівської області на парламентських виборах 2012 та 2014 років. На основі регресійного аналізу продемонстровано, як міра близькості виборчої дільниці до кордону з іншою державою впливає на рівень підтримки політичних сил на парламентських виборах. За результатами проведеного аналізу виділені партії, на рівень підтримки яких близькість до кордонів з іншою державою впливає негативно, та партії, на рівень підтримки яких ця змінна впливає позитивно.Посилання
Ваньков В. Поселенческая структура в электоральном поведении. Полис. Политические исследования, 2003. No 6. С. 88−103.
Вишняк О. Політична типологія регіонів України : динаміка та фактори змін. Українське суспільство 1992–2008. Соціологічний моніторинг. 2008. С. 331–342.
Електоральні процеси України в регіональному вимірі: Буковина і Закарпаття : монографія / ред. А. Круглашова, М. Токаря; ред. колег.: М. Зан, М. Гуйтор, Ю. Остапець, Н. Ротар; відп. за вип. М. Токар; НДІ політичної регіоналістики (Ужгород), НДІ європейської інтеграції та регіональних досліджень (Чернівці). Ужгород : Поліграфцентр «Ліра», 2014. 552 с.
Куценко Є. Феномен виборчих аксіотехнологій: сутність і практики застосування в електоральних кампаніях в Україні. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, 2014. No 2. C. 287−305.
Кучуран А. Соціальне структурування та процеси регіоналізації: концептуальний підхід. ВІСНИК НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2014. No 2. C. 55−62.
Погоріла Н.Б. Регіональні поділи в Україні: на прикладі політичної культури. Політична культура: теорія, проблеми, перспективи. 2004. С. 63−81.
Сірий Є. Специфіка наукових підходів до визначення регіональної структури України як умови соціологічного дослідження соціальної напруженості. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2017. No 3-4. C. 118−124.
Стегний А. Региональный фактор развития политической культуры населения Украины. Социология: теория, методы, маркетинг. 2005. No 3. С. 94–122.
Стегній О. Типи політичної культури регіональних спільнот України. Вісник Львівського університету. 2008. No 2. C. 32−56.
Evans J., Arzheimer K., Campbell R., Cowley P. Candidate localness and voter choice in the 2015 General Election in England. Political Geography. 2017. No 59. P. 61−71.
Gravelle T. Politics, Time, Space, and Attitudes toward US–Mexico Border Security. Political Geography. 2018. No 65. P. 107−116.
Peisakhin L., Rozenas A. Electoral Effects of Biased Media: Russian Television in Ukraine. American journal of political science. 2018. No 62. P. 535−550.
