СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ІНДИКАТОРІВ ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗМІН СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ: ВАЖЛИВІСТЬ ПОЄДНАННЯ ОБ'ЄКТИВНИХ ТА СУБ'ЄКТИВНИХ ІНДИКАТОРІВ

Автор(и)

  • О. В. Жуленьова Інститут соціології Національної академії наук України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2023.4(60).296947

Ключові слова:

система соціальних індикаторів, соціальні індикатори, соціальні зміни, економічні зміни, об’єктивні індикатори, суб’єктивні індикатори, економічний добробут

Анотація

Cтаття присвячена аналізу системи соціальних індикаторів для вивчення змін в економічній сфері суспільного життя. Системи соціальних індикаторів розглядаються в статті як систематично та цілеспрямовано відібрані, чітко визначені та структуровані набори індикаторів. Розглянуті існуючі світові та Європейські системи соціальних індикаторів. Окреслені проблеми та складності створення системи соціальних індикаторів, які могли б оцінити зміни суспільства, окреслити та пояснити існуючий стан суспільства, спрогнозувати можливі наслідки. Запропоновано розглядати систему соціальних індикаторів економічних змін, поєднуючи об’єктивні – як певний фактаж, реальність, в якій відбуваються зміни; та суб’єктивні індикатори, які визначають ставлення, оцінку певної об’єктивної реальності респондентом. Необхідність поєднання об'єктивних і суб'єктивних індикаторів розглядається на прикладі індикаторів економічного добробуту домогосподарств (Household economic wellbeing). Описано як поєднання об'єктивних і суб'єктивних індикаторів може допомогти у вирішенні складнощів у дослідженні економічного добробуту домогосподарств. Відповідно, поєднання різного роду індикаторів (об’єктивних та суб’єктивних) дає змогу вивчити економічний добробут домогосподарства з різного боку та охопити як можна більше складових, необхідних для пояснення існуючої ситуації і подальшого відслідковування змін. Об’єктивні індикатори добробуту представляють умови та активи, які дозволяють людям задовольняти свої потреби та відчувати суб'єктивну задоволеність рівнем свого добробуту та домогосподарства в цілому. До суб’єктивних індикаторів відносять безпосередньо оцінки людиною різних компонентів економічного добробуту (доходів, матеріального становища, бідності, фінансової стійкості та інших). Встановлено, що об’єднання об’єктивних та суб’єктивних індикаторів є важливим для більш ґрунтовного пояснення соціальних феноменів, процесів та змін.

Посилання

United Nations: Statistical Office, Towards a System of Social and Demographic Statistics. Studies in Methods, Series F, № 18, New York: United Nations Publications, 1975.

Сlifford W. Cobb, Craig Rixford. Lessons Learned from the History of Social Indicators. American Journal of Economics and Sociology, 1998, p. 36.

United Nations Statistical Commission: System of Social and Demographic Statistics. Draft Guidelines on Social Indicators, New York, 1974.

Noll Heinz-Herbert. German System of Social Indicators / editor in chief Alex C. Michalos. Encyclopedia of Quality of Life and Well-Being Research. Dordrecht: Springer, 2014.

Henderson Hazel, Lickerman, Jon, Flynn, Patrice. Calvert-Henderson Quality of Life Indicators. Calvert Group: Bethesda, 2000.

Noll Heinz-Herbert. Towards a European System of Social Indicators: Theoretical Framework and System Architecture. Social Indicators Research, 2002. № 58, pp. 47-84.

Noll Heinz-Herbert. European System of Social Indicators / editor in chief Alex C. Michalos. Encyclopedia of Quality of Life and Well-Being Research. Dordrecht: Springer, 2014b.

Ferriss, Abbott L. The Uses of Social Indicators. Social Forces, 1988. № 66. Pp. 601-617.

Robert Costanza, Rudolf de Groot, Paul Sutton, Sander van der Ploeg, Sharolyn J. Anderson, Ida Kubiszewski, Stephen Farber, R. Kerry Turner Changes in the global value of ecosystem services. Global Environmental Change, 2014. № 26. Pp. 152-158.

Ida Kubiszewski, Robert Costanza, Carol Franco, Philip Lawn, John Talberth, Tim Jackson, Camille Aylmer. Beyond GDP: Measuring and achieving global genuine progress. Ecological Economics, 2013. № 93. Pp. 57-68.

Noll Heinz-Herbert. Subjective social indicators: benefits and limitations for policy making – an introduction to this special issue. Soc Indic Res, 2013. № 114. Pp. 1-11.

Длугопольський О.В. Економіка добробуту та критерії її оцінки: політекономічний підхід. Наука й економіка, 2007. № 3. С. 5-8.

Living in Australia: Household, Income and Labour Dynamics in Australia (HILDA) fact sheet. Avstralian Government. Department of social services, 2022 URL: https://www.dss.gov.au/about-the-department/longitudinal-studies/living-in-australia-hilda-household-income-and-labour-dynamics-in-australia-factsheet (дата звернення: 12.11.2023).

Ida Kubiszewski, Nabeeh Zakariyya, Robert Costanza. Objective and Subjective Indicators of Life Satisfaction in Australia: How Well Do People Perceive What Supports a Good Life? Ecological Economics, 2018. № 154. Pp. 361-372.

Mangahas, M. Self-Rated Poverty in the Philippines 1981-1992. International Journal of Public Opinion Research, 1995. № 7. Pp. 40-55.

Riffault, H. How poverty is perceived / eds. Karlheinz, R., Inglehart, R. Eurobarometer: The Dynamics of European Public Opinion. London: Macmillan Press, 1991.

Ravallion M., Lokshin, M. Self-rated economic welfare in Russia. European Economic Review, 2002. № 46. Pp. 1453-1473.

Kapteyn, A.The measurement of household cost functions. Revealed preferences versus subjective measures. Journal of Population Economics, 1994. № 7. Pp. 333-350.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-18

Номер

Розділ

Соціологія