УНІВЕРСИТЕТ У МІСЬКІЙ КУЛЬТУРНІЙ СПАДЩИНІ ДО, ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА В ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2023.2(58).285593Ключові слова:
університет як культурний хаб, культурна спадщина, міська культурна спадщина, партнерство у сфері культури, соціальні комунікації, комунікативний простір містаАнотація
Стаття присвячена визначенню різнопланової діяльності університету як культурного хабу на рівні міста в різних ситуаціях, у т.ч. кризових (війни). Авторкою окреслено основні проблеми участі університету в міській культурі в процесі її вивчення, збереження і використання. На основі застосування компаративного методу розкрито роль університету у розвитку та збереженні культурної спадщини протягом трьох періодів – до, під час війни та післявоєнний період (передбачення). Використано такі критерії порівняння цих періодів: мета участі, методи, розробка та реалізація культурної політики; розробка та реалізація державно-приватного та державно-громадського партнерства у сфері культури, напрямки роботи по збереженню культурної спадщини; культурна активність в комунікативному просторі; ступінь використання комунікаційних платформ; ступінь участі у розвитку та збереженні культурної спадщини, у т.ч. міської; ступінь міжнародної культурної активності. В умовах глобалізації й постмодерних суспільних перетворень самокерованість і самобутність міського культурного простору стають недостатньо реалізованими. До того ж російсько-українська війна призвела до глибоких трансформацій як світового, так і національних культурних просторів. Тому питання захисту культурної спадщини в Україні активно підтримується міжнародною спільнотою ресурсно, законодавчо, організаційно. І університет своєю просвітницькою діяльністю всіляко цьому сприяє. Зроблено висновок про наступність мети, заходів, напрямків діяльності університету щодо вивчення, збереження й використання міської культурної спадщини на різних етапах. Тому культурні активності університету доцільно й надалі розглядати в трьох періодах – до, під час війни і післявоєнний період. Усталений суспільний розвиток має культурну складову і можливий в умовах миру, вирішення гуманітарних питань і протидії гібридній агресії як частини інформаційної війни.
Посилання
Бакальчук В. О. Збереження та охорона культурної спадщини в Криму: актуальні виклики та проблеми. Стратегічні пріоритети, № 50(2), 2019, с. 46–52.
Бакіров В. Університетські культурні практики: проблеми евалюації. Український соціологічний журнал. Вип. 24. Березень 2021. С. 7–13.
Бистрицький Є., Пролеєв С., Зимовець Р. Комунікація і культура в ґлобальному світі. Київ: Дух і Літера, 2020. 416 с.
Браян І. Деніелс. Як ми можемо захистити культурну спадщину в Україні? П’ять основних кроків для міжнародної спільноти. 2022. https://www.justsecurity.org/81226/how-can-we-protect-culturalheritage-in-ukraine-five-key-steps-for-the-intl-community-u
Валевський О. Л. Завдання культурної політики у відновленні та розбудові миру на Сході України. Стратегічні пріоритети. 2018. № 48(3-4). С. 137–146.
Гриневич В. А. Подолання тоталітаризму і постколоніалізму: трансформації культури та ідеології сучасної України // Зміна цивілізаційної парадигми розвитку України: теоретико-методологічний аналіз. Київ, 2019. С. 387–513.
Гриценко О. Культурний простір і національна культура: теоретичне осмислення та практичне формування: монографія / Олександр Гриценко. Київ: Інститут культурології НАМ України, 2019. 256 c.
Динаміка зовнішньо-політичних настроїв населення. 1–2 жовтня 2022 року. Соціологічна група «Рейтинг». file:///C:/Users/okhyz/Downloads/RG_UA_International_2000_102022_press.pdf (дата звернення: 10.15.2023).
Костенко Н. В., Скокова Л. Г., Наумова М. Ю. Зміщення культурних та інформаційно-комунікативних порядків в умовах пандемії COVID-19. Український соціум. № 2(77). 2021. С. 40–58.
Курбан О. В. Теоретико-методологічні основи сучасних гібридних конфліктів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціальні комунікації». № 13. 2018. С. 105–113.
Марусяк Т. С. Освіта в Україні в умовах війни: стан та перспективи. Перспективи. Соціально-політичний журнал. 2022. № 3, 2022. С. 134–140.
Плецан Х. В. Фестивалі як драйвери розвитку креативних індустрій: історико-культурологічний підхід. Питання культурології. № 39. 2022. С. 194–209.
Про діяльність закладів культури під час війни говорили на інформаційній сесії U-LEAD. 2022. https://decentralization.gov.ua/news/14907
Самчук З. Ф. Новітня цивілізаційна парадигма розвитку України у дзеркалі причинно-наслідкових зв’язків // Зміна цивілізаційної парадигми розвитку України: теоретико-методологічний аналіз. Київ, 2019. С. 62–129.
Федорова Л. С., Рябчук А. М. Мета, перешкоди і напрями діяльності активістів та активісток зі збереження історичних пам’яток українських міст. Наукові записки НаУКМА. Соціологія. Том 4. 2021. С. 60–72.
Чорна Н. Культурна спадщина України: проблеми вивчення, збереження та використання. Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. № 36. 2021. С. 67–74.
Яворська Г. М. Війна і мир у сучасних парадигмах безпекових досліджень. Стратегічні пріоритети. № 49 (1). 2019. С. 110–116.
Atamaniuk Z. The philosophical and methodological basis of analysis of the science of philosophy of education // SENSE Comprehension of the formation of the world in different philosophical approaches. Lviv-Torum : Liha-Pres, 2019. P. 1–24.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
