ПУБЛІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ ТА МЕНЕДЖМЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ: ЧИННИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕТЕРМІНАЦІЇ

Автор(и)

  • В. С. Сергеєв Державний університет «Житомирська політехніка», Україна
  • В. Ф. Загурська-Антонюк Державний університет «Житомирська політехніка», Україна
  • В. І. Пащенко Державний університет «Житомирська політехніка», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2024.4(64).322732

Ключові слова:

політичний менеджмент, національна безпека, публічні комунікації, медіа- середовище, діджиталізація, політичні інститути, безпекові виклики.

Анотація

Актуальність. У наш час публічний вираз політичних уподобань кожної аудиторії вимагає прискіпливої уваги в умовах загроз національній безпеці. Особливості менеджменту публічної медіабезпеки на сучасному етапі передбачають узгодження як позиції акторів на національному рівні, так і визначення вектору еволюції медіа-середовища на невизначений термін в майбутньому. Мета статті – виявлення чинників політичної детермінації публічних комунікацій в безпековій сфері. Результати дослідження. Ефективність публічного спілкування влада – суспільство може суттєво вплинути на те, наскільки успішно громада справляється з кризою та оговтується від неї. Успішна публічна комунікація під час кризи часто починається задовго до політичних подій. Інформація має бути представлена таким чином, щоб її було легко зрозуміти, з повторним акцентуванням ключових моментів, щоб гарантувати їх збереження. Висновки. В умовах сучасної України актуалізується питання експертно-аналітичного забезпечення публічних комунікацій з метою прорахунку ефекту від політико-комунікаційної діяльності. Політико-менеджерські підходи для організації безпекових комунікацій передбачають узгодження позиції між основними політичними групами в суспільстві. Публічні безпекові комунікації мають бути спрямовані на європеїзацію політико-комунікаційного середовища в Україні.

Посилання

Höne K., Eloff J. H. P. Information security policy – what do international information security standards say? Computers & Security. 21. 2002. no. 5. 402–409.

Imoniana J. O. Validity of information security policy models. Transinformação. 2004.16. no. 3. 263–274.

Al-Mayahi I. H., Mansoor S. Information Security Policy Development. Journal of Advanced Management Science. 2014. 2. no. 1. 135–139.

Nsoh M. W., Hargiss K., Howard C. Information Systems Security Policy Compliance. International Journal of Strategic Information Technology and Applications. 2015. 6. no. 2. 12–39.

Amankwa E., Loock, M., Kritzinger E. Information Security Policy Compliance Culture. International Journal of Technology and Human Interaction. 2021. 17. no. 4. 75–91.

Masrek M. N., Soesantari T., Khan A., Dermawan A. K. Examining the Relationship between Information Security Effectiveness and Information Security Threats. International Journal of Business and Society. 2021. 21. no. 3. 1203–14.

Saadat M., Abbasi M. U. Information Security Policy Development: the Mechanism to Ensure Security Over Information Technology Systems. Global International Relations Review. 2021. IV. no. III. 22–30.

Habermas J. The Structural Transformation of the Public Sphere: An Inquiry into a Category of Bourgeois Society. MIT Press.1989. 344.

Bucchi M., Trench B. Handbook of Public Communication of Science and Technology. Routledge. NY. 2008. 368.

Dewey J. The Public and Its Problems. Swallow Press. 1927. 235.

van Dijk J. The Network Society. SAGE Publications. NY. 2012.456.

Castells M. Communication Power. Oxford University Press. L. 2010.240.

Nisbet M. C., Scheufele D. A. What's Next for Science Communication? Promising Directions and Lingering Distractions. American Journal of Botany. 2009. 96 (10). 1767–1778.

Токарська А. С. Толерантність комунікації як фактор психологічної безпеки. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. Cерія психологічна. Вип. 2(2). 474–480.

Хнигічева А. М., Новіков О. М., Тимошенко А. О. Моделювання безпеки складних інформаційно-комунікаційних систем із використанням логіко-ймовірнісного методу. Наукові вісті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2010. № 6. 70–77.

Компанцева Л. Ф. Ефективна комунікація – новий тренд інститутів сектору безпеки. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2011. № 1-2. 67–70.

Дзьобань О. П., Соснін О. В. Інформаційна безпека: нові виміри загроз, пов’язаних із інформаційно-комунікаційною діяльністю. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2015. Вип. 61. 24-34.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-11

Номер

Розділ

Політологія