ЕКСПАНСІОНІЗМ РФ НА ТИМЧАСОВО НЕПІДКОНТРОЛЬНИХ ЧАСТИНАХ ТЕРИТОРІЙ ЛУГАНСЬКОЇ ТА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ У 2014–2022 РОКАХ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2024.4(64).322710Ключові слова:
мінські домовленості, «ЛНР», «ДНР», примусова паспортизація, мілітаризація дітей, військова агресія.Анотація
У статті досліджується експансіоністська політика Російської Федерації (РФ) на тимчасово непідконтрольних їй частинах територій Луганської та Донецької областей у період 2014–2022 років. Акцент зроблено на використанні РФ Мінських домовленостей для легітимізації своїх дій та подальшої інтеграції цих територій до свого складу. Метою статті є виявлення та розкриття механізмів, які використовувала Російська Федерація для інтеграції непідконтрольних Києву територій під час дії Мінських домовленостей. Зокрема, досліджується примусова паспортизація громадян України, мілітаризація дітей та використання цих процесів для виправдання подальшої військової агресії проти України під приводом захисту «своїх» громадян. У дослідженні використовуються різні методи: контент-аналіз офіційних документів, порівняльний аналіз, а також аналітичні методи оцінки впливу політичних і військових дій Російської Федерації на ситуацію в регіоні. Проаналізовано дані офіційних джерел, наукових статей, звітів міжнародних організацій та експертних оцінок. Результати дослідження показують, що під час дії Мінських домовленостей Російська Федерація активно реалізовувала політику інтеграції непідконтрольних територій до свого складу. Примусова паспортизація громадян України в «ЛНР» і «ДНР» та мілітаризація дітей розпочалася саме під час Мінських переговорів. Це підтверджує гіпотезу про те, що Російська Федерація використовує Мінські угоди для легітимізації своєї присутності та подальших агресивних дій. У статті показано, що Мінські домовленості були використані Російською Федерацією не для досягнення миру, а для посилення свого впливу на окупованих територіях та підготовки до подальшої військової агресії проти України під приводом захисту «своїх» громадян. Результати дослідження підкреслюють важливість розуміння реальних цілей та механізмів російської політики на окупованих територіях. Результати дослідження є важливими для розробки стратегій протидії експансіоністським діям Російської Федерації в майбутньому. Стаття також виявила необхідність подальших досліджень соціально-економічних та політичних наслідків такої політики для регіону. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на детальному аналізі впливу мілітаризації дітей на їхнє психічне здоров'я та соціальну стабільність у регіоні.
Посилання
Kasianenko N. Іnternal legitimacy and governance in the absence of recognition: The cases of the Donetsk and Luhansk «People’s Republics», Foundation for Good Politics. 2019. №1(12). Р. 116–130. URL: https://www.ideopol.org/wp-content/uploads/2019/11/___ENG.%201.7.%20Kasianenko%20FIN.pdf
Алещенко В. Феноменологія «гібридної війни» та її особливості у виконанні Російської Федерації: інформаційно-психологічний аспект. Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2016. Вип. 1. С. 6–11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_vsn_2016_1_3.
Шевель І.П., Лікарчук, Д.С. Політико-соціальні аспекти російсько-української війни 2014–2022 рр. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, 2022. №10. С. 86–99. URL: https://doi.org/10.31866/2616-745X.10.2022.269480
Зозуля І.В. Глобальний, регіональний та національний виміри російсько-української війни. Форум права. 2023. № 74(1). С. 52–67. URL: https://univd.edu.ua/science-issue/issue/7427
Нікілєв О. Історичні корені та передумови російсько-української війни: ментальний вимір. Науково-теоретичний альманах «Грані», 2023. №26(5), С. 110–117. URL: https://doi.org/10.15421/1723109
Рудик М., Бабій Н. Агресія Росії проти України: історичні передумови та сучасні виклики. ІІІ Міжнародна наукова конференція «Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні
та психологічні наслідки». 2023. С. 86–89. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/41091/2/MCTD_2023_Rudyk_M-Russian_aggression_against_86-90.pdf
Катеринчук П. Російська пропаганда як інструмент зовнішньополітичної стратегії щодо України. Історико-політичні проблеми сучасного світу: збірник наукових статей. 2016. Вип. 33–34. С. 222–229. URL: https://doi.org/10.31861/mhpi2016.33-34.222-229
Богайчук В.Ж. Соціальна ідентичність в умовах гібрідної війни. Вісн. Луган. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. 2018. № 8(2). С. 167–175. URL: https://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7857
Лапутіна Ю., Маляр Г. Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця: монографія. Київ, 2021. 500 с. URL: https://nasbu.edu.ua/uploads/p_157_93159068.pdf
Дзюба Т.М., Волошина Н.М., Пампуха І.В. Механізм інформаційно-психологічного впливу на психіку людини у гібридній війні. Зб. наук. пр. Військ. ін-ту Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. 2016. Вип. 51. С. 91–99. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpviknu_2016_51_14
Мосейко А.Г. Російсько-українська війна (2014–2022): юридичні аспекти. «Російсько-українська війна (2014–2022): історичні, політичні, культурно-освітні, релігійні, економічні та юридичні аспекти»: моногр. 2022. С. 1227–1234. URL: https://drive.google.com/file/d/1zqMTdPYLKEqNU2uZrjQVT4wyd_DO-Nj6/view
Тимощук О.Г. Набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС в умовах війни в Україні: міжнародно-правовий аспект. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції БНАУ «Аграрна освіта та наука: досягнення, роль, фактори росту». 2022. С. 83–85. URL: http://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/7941/1/Nabuttia_Ukrainoiu.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.