(НЕ)ПЕРЕБУВАННЯ У ЗОНІ АКТИВНИХ БОЙОВИХ ДІЙ ТА ВИМУШЕНЕ (НЕ)ПЕРЕСЕЛЕННЯ ЯК ФАКТОРИ СТРЕСОВИХ СТАНІВ УКРАЇНЦІВ

Автор(и)

  • С. А. Сальнікова Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Український католицький університет, Україна
  • М. В.-С. Сидоров Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
  • С. С. Дембіцький Інститут соціології Національної академії наук України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2024.4(64).322685

Ключові слова:

російсько-українська війна, стресор, травма війни, вимушене переміщення, психологічна стійкість, ПТСР, травматичний досвід війни і переміщення.

Анотація

Метою статті є порівняння стресових станів українців внаслідок вторгнення росії на територію України. Чинники вимушеного (не)переселення та (не)перебування у зоні активних бойових дій виокремлені авторами як ключові чинники стресових станів українців. На основі змінних зміни місця проживання внаслідок війни (внутрішнє переселення) – (так; ні) та проживання у зоні активних бойових дій (АБД) – (так; ні) побудовано змінну, яка класифікує респондентів за травматичним досвідом війни і переміщення, і складається з 4-х груп: 1. Перебували у зоні активних бойових дій, не змінювали місця проживання; 2. Перебували у зоні активних бойових дій, змінювали місце проживання; 3. Не перебували у зоні активних бойових дій, не змінювали місця проживання; 4. Не перебували у зоні активних бойових дій, змінювали місце проживання. Порівняння стресових станів українців здійснювалося за індексами психічної стійкості, посттравматичного стресового розладу, медіатравматизації, подовженого стресового розладу, апатії, виснаження, сили, фрустрації за допомогою непараметричних критеріїв. Виявлено, що нова соціально-демографічна ознака травматичного досвіду війни і переміщення є більш диференціюючою, ніж регіон проживання; стать також є значущою. Підтверджено статистично значущі відмінності у розподілах індексів психологічної стійкості та ПТСР для 4 груп респондентів, у тому числі в розрізі статі. Для показника медіатравматизації статистично значущі відмінності між групами спостерігаються лише для жінок. Аналіз стресових станів, а також апробацію шкали травматичного досвіду, здійснено на масиві даних Інституту соціології НАН України (жовтень 2023 р.) в рамках проєкту «Стресові стани населення України в контексті війни: розповсюдженість, групи ризику та шляхи компенсації».

Посилання

Безшейко В. Адаптація Шкали для клінічної діагностики ПТСР та опитувальника "Перелік симптомів ПТСР" для української популяції. Психосоматична медицина та загальна практика. 2016. 1(1), e010108. URL: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/8

Злобіна О., Дембіцький С. Вплив позитивних та негативних очікувань на психологічний стан населення: диспозиційний оптимізм vs подовжений стрес. Соціологічні студії. 2024. 1 (24), 24–33. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-01-21-21

Малиновська О., Яценко Л. Внутрішні вимушені переміщення: обсяги, проблеми та способи їх вирішення. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/vnutrishni-vymusheni-peremishchennya-obsyahy-problemy-ta-sposoby-yikh

Панок В.Г. Психологічні дослідження в умовах війни: проблеми і завдання. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2023. 5(1), 1–12. https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5133

Сохор Н., Ясній О., Смашна О., Гашімова Н. Вплив війни та вимушеного переселення на психічне здоров’я дітей і підлітків (огляд літератури). Психосоматична медицина та загальна практика, 2024. 9(1). https://doi.org/10.26766/pmgp.v9i1.471

Українське суспільство в умовах війни. 2022: Колективна монографія / С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін.; за ред. д. філос. н. Є. Головахи, д. соц. н. С. Макеєва. Київ: Інститут соціології НАН України, 2022. URL: https://isnasu.org.ua/assets/files/books/2022/maket-vijna...2022dlyatipografiivse.pdf

Філіпчук Л., Сирбу О. Вимушена міграція і війна в Україні (24 березня – 10 червня 2022). Cedos. URL: https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/vymushena-migracziya-i-vijna-v-ukrayini-24-bereznya-%E2%80%94-10-chervnya-2022.pdf

Dahan S., Bloemhof-Bris E., Segev R., Abramovich M., Levy G., & Shelef A. Anxiety, post-traumatic symptoms, media-induced secondary trauma, post-traumatic growth, and resilience among mental health workers during the Israel-Hamas war. Stress & Health. 2024. 40(5), e3459. https://doi.org/10.1002/smi.3459

Erkivanc F., & Akacan B. The Examination of Trauma Exposure Among Adults who Experienced War and Migration and Intergenerational Transmission in Terms of Psychological Resilience. Archives of Clinical Psychiatry. 2023. 49(5), 42–49. DOI: 10.1590/0101-60830000000470

Jenkinson J., & Verdier C. War trauma among Belgian refugee women in Scotland in the First World War. Women's History Review. 2019. 28(7), 1057–1077. https://doi.org/10.1080/09612025.2019.1600235

Jirka L., Kamionka M., & Macková L. High-Skilled Precarity: The Situation of Ukrainian Refugees in the Czech Republic and Poland. Sociological Studios. 2023. 2(23), 51–61. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2023-02-24-24

Killian K. D. Agathangelou A. M. The Wake of War: Relationships Among Gender, Trauma, Resources, and Traumatic Stress in Refugee Families. Journal of Feminist Family Therapy. 2017. 30(3), 129–154. https://doi.org/10.1080/08952833.2017.1404347

Klymenko O., Salnikova S., Dembitskyi S. Social Trauma vs Adverse Childhood Experiences of Ukrainian Children of Forced Migrants. Sociological Studios. 2024. 1(24), 60–68. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-01-32-32

Matanov, А. et al. Subjective quality of life in war-affected populations. BMC Public Health. 2013. 13, 624. DOI:10.1186/1471-2458-13-624

Mels C., Derluyn I., Broekaert E., Rosseel Y. The psychological impact of forced displacement and related risk factors on Eastern Congolese adolescents affected by war. The Journal of Child psychology and Psychiatry. 2010. 51(10), 1096–1104. https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.2010.02241.x

Oliinyk O., Oliinyk A. Ukrainian forced migrants in Edinburgh: how the Homes for Ukraine scheme worked. Sociological Studios. 2024. 1(24), 69–78. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-01-33-33

Sachs-Ericsson N., Joiner Th. E., Cougle J. R., Stanley I. H., Sheffler J. L. Combat Exposure in Early Adulthood Interacts with Recent Stressors to Predict PTSD in Aging Male Veterans. The Gerontologist. 2016. 56(1), 82–91. https://doi.org/10.1093/geront/gnv036

Sydorov M., Kovalska Ye. Status Characteristics and Peculiarities of Accommodation of Ukrainian War Refugees in Germany (Konstanz). Sociological Studios. 2022. 2(21), 20-32. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-02-20-32

Weathers F.W., Litz B.T., Keane T.M., Palmieri P.A., Marx B.P., Schnurr P.P. The PTSD Checklist for DSM-5 (PCL-5). The National Center for PTSD. URL: atwww.ptsd.va.gov

Young Y., Kovnick M. O., Korinek K., Huu Minh N. Gendered Exposure, Gendered Response: Exposure to Wartime Stressors and PTSD in Older Vietnamese War Survivors. Gender & Society. 2022. 36(5), 704–734. https://doi.org/10.1177/08912432221113744

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-11

Номер

Розділ

Соціологія