РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ МОДЕЛЕЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОЛ ЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

У статті аналізується роль і місце національної держави в наявній архітектурі міжнародної безпеки. Закцентовано на усвідомленні національними державами необхідності забезпечення власних безпекових потреб в умовах посилення військових загроз та деструкції традиційної системи міжнародної безпеки. Визначено проблемні аспекти колективної безпеки, що актуалізувались унаслідок військової агресії російської федерації проти України. Мета статті полягає у визначенні ролі національної держави в умовах функціонування сучасної системи колективної безпеки. Під час проведення дослідження застосовувались загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема, аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Результати роботи засвідчили, що попри наявність механізмів забезпечення колективної безпеки, сучасна архітектура міжнародної безпеки потребує змін, оскільки повне делегування власного безпекового суверенітету в усьому його різноманітті сьогодні неможливе. Це підтверджує важливість національної держави як гаранта власного суверенітету, що змушена самостійно вживати заходів, спрямованих на розширення власної боєздатності та консолідації суспільства задля захисту стратегічних аспектів державного функціонування. Попри значущість наднаціональних об’єднань щодо захисту кожного окремого союзника, існуючі формати колективної безпеки не заміщують роль національної держави, а лише доповнюють її, надаючи додатковий інструментарій для відстоювання національних інтересів. Сформовано рекомендації щодо фундаментальних принципів забезпечення державою національної безпеки, що передбачають, зокрема: 1) розвиток власної армії як основи захисту територіального суверенітету, яка, попри наявність колективних зобов’язань і договорів, має бути готовою до ведення війни конвенційними засобами; 2) консолідацію суспільства в межах спільних культурно-ідеологічних цінностей; 3) забезпечення інформаційної безпеки, яка є важливим елементом державного суверенітету, що не делегується інституціям колективної безпеки та потребує виключних дій кожної окремої держави.