КІБЕРБЕЗПЕКА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ НЕРІВНОСТІ: ДО ПОСТАНОВКИ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ1

Автор(и)

  • Г. О. Коржов Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • М. Н. Єнін Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2024.3(63).313487

Ключові слова:

кібербезпека, цифрова нерівність, цифровий капітал, мережеве спілкування, соціальні мережі, кіберзлочинність, теорія трьох рівнів цифрової нерівності, поведінка у сфері кібербезпеки, модерн, конфлікт.

Анотація

У статті розглядаються теоретичні та емпіричні аспекти соціологічного вивчення поведінки у сфері кібербезпеки. Одним із релевантних соціологічних підходів до вивчення даного явища розглядається теорія трьох рівнів цифрової нерівності. В основі презентованого дослідження лежить наступна робоча гіпотеза: безпечна модель цифрової поведінки значною мірою залежить від місця користувача Інтернету в ієрархічному розподілі різноманітних соціальних, культурних і цифрових ресурсів, від місця індивіда в системі соціальної нерівності. Серед факторів, які сприяють більш відповідальній та безпечній поведінці користувачів Інтернету, важливу роль відіграє досвід користування ІКТ (частота та зміст діяльності), рівень знань про потенційні ризики та загрози, особистий досвід кіберзлочинності. Ті користувачі Інтернету, які мають більш тривалий, інтенсивний та різноманітний досвід користування Інтернетом із різними цілями, демонструють, як правило, більш обачливу настанову та більш безпечну модель поведінки в Інтернеті. Кращі знання та досвід жертви злочину роблять користувачів більш пильними та допомагають запобігати зловживанням та погрозам у майбутньому. Вік, рівень освіти, місце проживання та заняття впливають на сприйняття людьми загроз та рівня безпеки в Інтернеті, а також на їх поведінку в мережі. Дослідження підтверджує, що користувачі Інтернету змінюють свою поведінку різними способами через проблеми безпеки.

Посилання

Валюшко І. Кібербезпека України: наукові та практичні виміри сучасності. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2016. № 3-4. С. 117–124.

Діордіца І. Система забезпечення кібербезпеки: сутність та призначення. Інформаційне право. 2017. № 7. С. 109–116.

Дубов Д. В. Кіберпростір як новий вимір геополітичного суперництва: монографія / Д. В. Дубов. К.: НІСД, 2014. 328 с.

Єнін М., Коржов Г. Мережева комунікація: ризики та перспективи (на основі соціологічних опитувань громадської думки в країнах Євросоюзу). Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право: зб. наук. праць. Київ; Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. № 1 (49). С. 22–29.

Єнін М., Кухта М. Цифровий розрив та вразливі у цифровому аспекті соціальні групи в Україні [Електронний ресурс]. Соціокультурні трансформації та геополітичні виклики в умовах багатополярного світу: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 24 листоп. 2022 р.) / відп. ред. А. Кравченко. Київ: Держ. торг.-екон. ун-т, 2022. С. 216–220.

Коржов Г., Єнін М. Соціологічні виміри кібербулінґу: сутність, наслідки, стратегії подолання. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2022. № 4. С. 156–173.

Кутуєв П. В. Трансформації модерну: інституції, ідеї, ідеології : монографія / П.В. Кутуєв. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2016. 516 с.

Fedorchenko-Kutuev P., Pygolenko P., Khomiak A. Ukrainian State Between the Imperatives of Democracy and Post-War Modernization. Ideology and Politics Journal. 2023. № 1 (23). P. 148–171.

Маковець О., Дрозд І. Кібербезпека як фактор фінансової безпеки підприємства. Економіка. Фінанси. Право. 2020. № 5. С. 31–35.

Хоббі Ю. Право людини на кібербезпеку: проблеми визначення та гарантування. Юридичний вісник. 2020. № 2. С. 37–43.

Anwar M., He Wu, Ash I., Yuan X., Li L. Gender Difference and Employees' Cybersecurity Behaviour s. Computers in Human Behaviour . 2017, Vol. 69. P. 437–443.

Bolsover G., Howard P. Computational Propaganda and Political Big Data: Moving Toward a More Critical Research Agenda. Big Data. 2017. Vol. 5, No. 4. P. 273–276.

Castells M. The Rise of The Network Society: The Information Age: Economy, Society and Culture. John Wiley & Sons, 2000. 624 p.

Črnic T. O. Slovenians Offline: Class and Cultural Aspects of Digital Exclusion. Sociologický časopis/Czech Sociological Review. 2013. Vol. 49, No. 6. P. 927–949.

Chen H., Beaudoin C. E., Hong T. Securing Online Privacy: An Empirical Test on Internet Scam Victimization, Online Privacy Concerns, and Privacy Protection Behaviours. Computers in Human Behaviour. 2017, Vol. 70. P. 291–302.

European Commission, Brussels. Eurobarometer 87.4. (2017). GESIS, Cologne. ZA6924 Data file Version 2.0.0. URL: https://www.unidata.unimib.it/wp-content/pdf/SI369_NM_CB_eng.pdf

Hargittai E. Second level digital divide: Differences in people’s online skills. First Monday. 2002. Vol. 7, No. 4.

Ifinedo P. Understanding information systems security policy compliance: An integration of the theory of planned behaviour and the protection motivation theory. Computers & Security. 2012. Vol. 31, No. 1. P. 83–95.

Innis H. A. Empire and Communications. Toronto: University of Toronto Press, 1972. 288 p.

Innis H. A. The Bias of Communication. Toronto: University of Toronto Press, 1999. 227 p.

Kutuev P., Choliy S. (2018). Mobilization in post-socialist spaces: between imperatives of modernization and threats of demodernization. Ideolology and politics. № 2 (10). P. 4–22.

McLuhan M. The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man. Toronto: University of Toronto Press, 1962. 293 p.

Metzger M. M., Tucker J.A. Social Media and EuroMaidan: A Review Essay. Slavic Review. 2017. Vol. 76, No. 1 (Spring). P. 169–191.

Ragnedda M. Conceptualizing digital capital. Telematics and Informatics. 2018. Vol. 35. P. 2366–2375.

Shirky C. The political power of social media. Foreign Affairs. 2011. No. 1. P. 28–41.

Sparks C. What is the «Digital Divide» and why is it Important? Javnost - The Public: Journal of the European Institute for Communication and Culture. 2013. Vol. 20, No. 2. P. 27–46.

Van Dijk J. Digital divide research, achievements and shortcomings. Poetics. 2006. Vol. 34, No. 4–5. P. 221–235.

Van Dijk J. The Digital Divide. Cambridge; Medford: Polity Press, 2020. 208 p.

Wei K., Teo H., Chuan H., Tan B. Conceptualizing and Testing a Social Cognitive Model of the Digital Divide. Information Systems Research. 2011. Vol. 22, No. 1. P. 170–187.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-16

Номер

Розділ

Соціологія