ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ ВЕТЕРАНСЬКОГО РУХУ: ОСОБЛИВОСТІ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ДИСКУРСУ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2024.2(62).310970Ключові слова:
ветеранський рух, політичні вимоги, політичні інтереси, теоретичний дискурс, концептуальна модель.Анотація
У статті досліджено актуальну проблематику – ознаки загострення соціальної адаптації вагомої групи громадян після стресових навантажень військових дій. У рамках неоінституційного підходу досягнуто мети роботи – розкрито специфіку теоретичного відображення інституалізації сучасних ветеранських рухів. На основі фахових та загальнонаукових методів політологічного дослідження, розв’язано такі завдання: досліджено огляд основних концепцій розбудови ветеранського руху як громадської спільноти та політичної сили. Встановлено засновні позиції щодо ролі та значення ветеранського руху України у післявоєнний період, серед яких чільне місце посідає є функція підтримки стійкості та спроможності суспільства. Надано увагу діяльності щодо створення політичних партій або груп захисту інтересів, спрямованих на просування державної політики на користь ветеранів. Стаття характеризується науковою новизною, оскільки в ній було встановлено значення реабілітаційного напрямку консолідації ветеранських спільнот, який створює можливість сприяння ветеранам залишатися в статусі активних та спроможних громадян. Результати статті мають практичне значення та можуть використовуватись у подальшому дослідженні потенціалу ветеранських соціальних груп для укріплення сталості суспільства та його демократичного розвитку, що особливо актуально для сучасної України. Крім того, результати дослідження можуть стати корисними для імплементації ветеранських рухів до мирного життя та унормовано висловлювання політичних вимог, надають широкі можливості для соціально-політичної репрезентації потреб ветеранів.
Посилання
Горбата Л. П., Синельникова Т. Б. (2023). Роль ветеранського руху у відновленні та стійкості громад (на прикладі територіальних громад Київської області). Державне управління: удосконалення та розвиток. № 11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2023_11_18.
Кобута С. (2011). Питання ветеранського статусу вояків УПА: консолідаційний ресурс політиків та правові перспективи визнання самих ветеранів. Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. Вип. 583–584. С. 173–176.
Кравченко О. О., Швець В. В., Мельник Л. О. (2023). Роль ветеранських організацій у реінтеграції та психологічній реабілітації ветеранів з інвалідністю в умовах військового та повоєнного часу. Психологічний журнал. Вип. 11. 37–44.
Пількевич А. Л. (2014). Ветеранські колонії Августа: у пошуках форм та альтернатив. Гілея: науковий вісник. Вип. 91. 187–191.
Balbale S.N., Locatelli S.M., Lavela S.L. (2016). Through their eyes: lessons learned using participatory methods in health care quality improvement projects. Qual. Health Res. 26(10). 1382–1392.
Bryant M. (2024). Sweden’s veteran peace movement stung by ‘reckless’ entry to NATO. URL: https://www.theguardian.com/world/2024/mar/11/sweden-veteran-peace-movement-nato
Burtin O. (2020). Veterans as a Social Movement: The American Legion, the First Hoover Commission, and the Making of the American Welfare State. Social Science History. 44(2):329-354. doi:10.1017/ssh.2020.5
Flynn L., Krause-Parello C., Chase S. et al. (2019). Toward veteran-centered research: a veteranfocused community engagement project. Journal of Veterans Studies. 4(2). 265–277.
Godier-Mcbard L.R., Cable G., Wood A.D., Fossey M. (2022). Gender differences in barriers to mental healthcare for UK military veterans: a preliminary investigation. BMJ Military Health. 168(1). 70–75.
Haro E., Mader M., Noel P.H. et al. (2019). The impact of trust, satisfaction, and perceived quality on preference for setting of future care among veterans with PTSD. Mil. Med. 184(11–12).708–714.
Littman A.J., True G., Ashmore E., Wellens T., Smith N.L. (2018). How can we get Iraq– and Afghanistandeployed US Veterans to participate in health-related research? Findings from a national focus group study. BMC Med. Res. Methodol. 18(1), 88.
Mullins C.D., Tanveer S., Graham G., Baquet C. R. (2020). Advancing community-engaged research: increasing trustworthiness within community-academic partnerships. Journal of Comparative Effectiveness Research. 9(11). 751–753.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.