ПОЗИЦІЯ ПРОВОДУ ОУН В УКРАЇНІ ДО КОНФЛІКТУ В ЗАКОРДОННИХ ЧАСТИНАХ ОУН (НА ОСНОВІ АРХІВНОГО ДОКУМЕНТА 1950 Р.)

Автор(и)

  • О. М. Сич Прикарпатський національний університету імені Василя Стефаника, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2024.2(62).310969

Ключові слова:

ЗЧ ОУН, ЗП УГВР, опозиція, конфлікт, ідеологія, політична програма, повноваження, Провід ОУН в Україні, ОУН-закордоном.

Анотація

Стаття присвячена висвітленню одного з етапів внутрішнього конфлікту в Закордонних Частинах ОУН, коли за згодою опонентів Провід ОУН в Україні виступив у якості арбітра поміж ними. У статті розкрито, що в умовах загострення внутрішнього конфлікту Провід ЗЧ ОУН та опозиція погодили, щоб Провід ОУН в Україні виступив «третейським суддею» і спрямували до нього кур’єрів. У відповідь отримали у липні 1950 р. офіційне «Становище Проводу ОУН на Українських Землях до різних спірних або актуальних питань за кордоном». В процесі аналізу цього концептуального для розуміння суті конфлікту документа з’ясовано, що в питаннях ідеологічно-програмових розбіжностей Провід ОУН в Україні майже повністю визнав рацію опозиції й це відображало реальні зміни, на які підпілля в Україні пішло під тиском умов підпільної національно-визвольної боротьби та зустрічі з реаліями створеної більшовицьким режимом дійсності в Україні. Водночас розкрито, що в питанні розмежування повноважень між ЗЧ ОУН та ЗП УГВР документ мав суперечливий характер. За аналогією взаємин між ОУН та УГВР в Україні він пропонував їх будувати на засадах автономності обох інституцій, а С. Бандері рекомендував створити Закордонний центр Проводу ОУН і об’єднати в ньому членів, обраних на Другому ВЗ і Третьому НВЗ. Це суперечило намірам ЗП УГВР виступати в еміграції єдиним речником національно-визвольної боротьби та позбавити С. Бандеру організаційної влади. Водночас документ значно погіршив позиції С. Бандери, заперечивши факт існування Бюра Проводу ОУН, до якого він був обраний за рішеннями Конференції ОУН в Україні в лютому 1945 р. та Першої конференції ЗЧ ОУН у вересні 1947 р. В результаті аналізу архівного документа «Становище Проводу ОУН на Українських Землях до різних спірних або актуальних питань за кордоном» з’ясовано, що він мав суперечливий характер, остаточно не врегульовував конфлікту в ЗЧ ОУН і давав підстави для його продовження. Й це в кінцевому підсумку привело до розколу та створення нової організації ОУН-закордоном.

Посилання

Кричевський Р. Організація Українських Націоналістів в Україні – Організація Українських Націоналістів закордоном і ЗЧ ОУН. Причинок до історії українського націоналістичного руху. Нью-Йорк-Торонто, 1962. 116 с.

Ленкавський С. Український націоналізм. Твори в 4-х т. Т. 1. Історія / упор. і ред. О. Сич. Івано-Франківськ: Ліле-НВ, 2022. 560 с.

Сич О. М. Степан Ленкавський в історії Організації українських націоналістів (1929–1977 рр.): дис… канд. іст. наук: 07.00.01 спец. «Історія України». К., 2007. 179 с.

Становище Проводу ОУН на Українських Землях до різних спірних або актуальних питань за кордоном. Архівна збірка ОУН в м. Нью-Йорк (США). 9 арк.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-03

Номер

Розділ

Політологія