ГЕОПОЛІТИКА ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ БЕЗПЕКИ НА ГЛОБАЛЬНОМУ РІВНІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2024.1(61).306747Ключові слова:
енергетична безпека, транснаціональна платформа, мілітаризація, енергетичний ринок, енергетичні ресурсиАнотація
Стаття аналізує вплив російсько-української війни на глобальні енергетичні ринки як тригер до переосмислення загального контексту енергетичної безпеки. Ґрунтуючись на останніх наукових дослідженнях, авторка висновує перехід питань енергетичної безпеки від ізольованих питань на кшталт стабільності ланцюгів постачання до інтегрованого геоекономічного підходу. У статті представлені чинники волатильності позицій національних суб’єктів щодо енергетичної безпеки залежно від структури енергетичного ринку, стану відносин між споживачами та виробниками, тенденцій попиту та пропозиції, технологічних змін, готовності до потенційних енергетичних криз у постачанні або цінових шоків. Окрема увага авторки сфокусована на взаємозв’язку між енергетичними ресурсами і військовим виміром, а саме: 1) мілітаризація енергетики як причини військових дій; 2) енергоресурси як другорядний елемент війни; 3) енергоприбутки як джерело фінансування збройних конфліктів. На тлі посилення стратегічної конкуренції більшість країн схиляються до альтернативних просторів вироблення спільних політичних рішень на кшталт концепції friend-shoring, що сигналізує про появу нової форми протекціонізму з геополітичних міркувань і формування потенційно вузьких місць у ланцюгах постачання. Проте транснаціональна енергетична платформа спроможна каталізувати синергетичний потенціал союзників, знизити безпекові ризики та мінімізувати збої у постачанні через політико- економічні впливи. Успіх від повноцінного запуску транснаціональної платформи з питань енергетичної безпеки залежатиме від стратегій привабливості для «ресурсних», але політично нейтральних країн; уніфікації стандартів виробництва між учасниками; ступеня, до якого вдасться зменшити вразливість ланцюга постачання від супротивників порівняно з додатковими витратами участі.
Посилання
Al-Saidi M. White knight or partner of choice? The Ukraine war and the role of the Middle East in the energy security of Europe. Energy Strategy Reviews. 2023. No. 49. P. 101–116.
Cesluk-Grajewski M. The Ukraine War and Energy Supply [What Think Tanks Are Thinking]. European Parliamentary Research Service. 2022. URL:https://policycommons.net/artifacts/2298027/the-ukrainewar-and-energy-supply-what-think-tanks-ar e-thinking/
Christou O. & Adamides C. Energy securitization and desecuritization in the New Middle East. Security Dialogue. 2013. No. 44. P. 507–522.
International Energy Agency Reliance on Russian Fossil Fuels in OECD and EU Countries. International Energy Agency. 2023. URL: https://www.iea.org/data-and-statistics/data-product/reliance-on-russianfossil-fuels-in-oecd-and-eu-countries
European Commission REPowerEU: Joint European Action for More Affordable, Secure and Sustainable Energy. Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM (2022). Strasbourg: European Commission, March 8, 2022. URL: https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT
European Parliament. Russia’s War on Ukraine: Implications for EU Energy Supply. European Parliament. 2022. URL: https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/ATAG/2022/729281/EPRS_ATA(2022)729281_EN.pdf
Herranz-Surralls A. European external energy policy: governance, diplomacy and sustainability, in: K.E. Jørgensen, Å.K. Aarstad, E. Drieskens, K.V. Laatikainen, B. Tonra (Eds.). The SAGE Handbook of European Foreign Policy, SAGE reference, Los Angeles, (Chapter 63). 2015. P. 102–131.
Fakir I., Harari M., Youssef H. Conflict Resolution in the Mediterranean: Energy as a Potential Game-Changer. Friedrich-Ebert-Stiftung Project on Peace and Security in the MENA Region. 2023. – 72 p.
Fuentes S., Villafafila-Robles R. & Lerner E. Composed Index for the Evaluation of the Energy Securityof Power Systems: Application to the Case of Argentina. Energies. 2020. Vol. 13. P. 39–58.
Goldman Sachs Research. 2023 Europe Outlook: Milder Recession, Higher Terminal Rate. Goldman Sachs. 2023. – 16 p.
Gong X., Wang Y. & Lin B. Assessing dynamic China’s energy security: Based on functional data analysis. Energies/ 2021. Vol. 217. P. 11–32.
Jonek-Kowalska I. Multi-criteria evaluation of the effectiveness of energy policy in Central and Eastern European countries in a long-term perspective. Energy Strategy Reviews. 2022. Vol. 44. P. 72–91.
Kuzemko C., Blondeel M., Dupont C. & Brisbois M. Russia’s war on Ukraine, European energy policy responses & implications for sustainable transformations. Energy Research & Social Science. 2022. Vol. 93. P. 102–123.
Mróz M. Energy Security in Danger? A Comparative Analysis of Oil and Copper Supply. Energies. 2022. Vol. 15. P. 56–63.
Siksnelyte-Butkiene I. Defining the Perception of Energy Security: An Overview. Economies. 2023. Vol. 11. P. 174–188.
Strojny J., Krakowiak-Bal A., Knaga J., Kacorzyk P. Energy Security: A Conceptual Overview. Energies. 2023. Vol. 16. P. 50–65.
Szabo J. Energy transition or transformation? Power and politics in the European natural gas industry’s trasformismo. Energy Resource Social Science. 2022. Vol. 84. P. 132–154.
Rodríguez-Fernandez L., Fernandez-Carvajal L., Ruiz-Gomez L. Evolution of European Union’s energy security in gas supply during Russia–Ukraine gas crises (2006–2009). Energy Strategy Review. 2022. Vol. 30. P. 43–61.
Rystad Energy. Energy Transition Report – Carbon Capture, Utilization and Storage Market Update. Rystad Energy. 2024. – 32 p.
Van de Graaf T. & Colgan J. Russian gas games or well-oiled conflict? Energy security and the 2014 Ukraine crisis. Energy Resource Social Science. 2017. Vol. 24. P. 59–64.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
