БАЛАНС РОБОТИ ТА ЖИТТЯ: КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ПОЛЕ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ

Анотація

Країни Європейського Союзу в своїх законодавчих діях та політичних стратегіях пов’язують сталий економічний та соціальний розвиток, політику справедливості та рівності з проблематикою балансу роботи та сімейного й особистого життя. Орієнтовані на економічний успіх сучасні корпорації розробляють й запроваджують власні стратегії балансування роботи та особистого життя для своїх працівників. Баланс роботи та життя визначається в дослідженнях європейсько-американських науковців як важливий фактор соціальної якості життя та гідної праці. Однак в Україні, яка прагне до європейської інтеграції, проблематика підтримки балансу роботи та життя ще потребує привернення уваги науковців, політиків та менеджерів. Задачею даної статті є спроба розібратись в численних визначеннях та інтерпретаціях ключового поняття «баланс роботи та життя», які представлені в сучасній науковій літературі, та визначити спектр властивостей, притаманних явищу, що позначається поняттям балансу роботи та життя. На основі аналізу широкого поля спеціальної літератури здійснюється класифікація концептуальних підходів до інтерпретації поняття, визначаються базові характеристики відповідного складного явища, окреслюються пізнавальні можливості та обмеження конкретних концептуальних моделей. Автори розрізняють два змістовні кластера концептуальних моделей балансу роботи та особистого \ сімейного життя: 1) атрибутивний, що виділяється за акцентами або переважно суб’єктивних, або об’єктивних характеристик балансування роботи та життя, та 2) реляційний, що спрямований на висвітлення характера зв’язку між сферами життя. Другий кластер представлений концепціями, що відрізняються акцентами на сегментації або взаємовпливах ключових секторів життя та висвітленням характеру взаємовпливу за вимірами рівноваги або конфлікту. Евристичні перспективи в концептуалізації поняття балансу роботи та життя вбачаються за синтетичними моделями, які здатні враховувати як об’єктивні та суб’єктивні прояви відповідного явища, так і множинний характер відносин між цими сферами життя, який не вміщується в лінійку гармонія vs. конфлікт, а передбачає можливості синергетичних ефектів на кшталт компенсації, взаємопосилення та переносу ефектів. Дана робота є внеском в розвиток концепції балансу роботи та життя та перспектив її емпіричного застосування в соціологічних дослідженнях факторів якості життя, гідної праці та оцінюванні соціально-орієнтованих стратегій розвитку держав і корпорацій.