ВИКОРИСТАННЯ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ДОСВІДУ СВІТОВИХ КРАЇН-ЛІДЕРІВ У СФЕРІ ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ КРАЇН-ЛІДЕРІВ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

Анотація

У цій науковій статті автор досліджує сучасні тенденції розвитку інтелектуального потенціалу та захисту інтелектуальної власності на основі глобалізаційного досвіду провідних країн світу. Відображаючи позитивні прояви розвитку інтелектуальної власності та її захисту в таких країнах, як США, Німеччина, Великобританія, Швеція та Франція, автор зосереджує увагу на тому, що інтелектуальний потенціал – ключовий фактор формування економіки, яка заснована на знаннях, і саме від того, наскільки активно відбувається процес відтворення інтелекту і знань, залежать якість і темпи розвитку економіки певної країни, зокрема й України. Автор визнає, що інтелектуальний потенціал та система захисту інтелектуальних прав в нашій країні в умовах глобалізації та динамічного розвитку інформаційних технологій зазнає ще більших ризиків та загроз, а чинне законодавство вже давно не охоплює необхідного спектру правового регулювання відносин інтелектуальної власності. Зважаючи на прагнення України до всебічного економічного, політичного та правового розвитку та утвердження її позицій в Європі та світі, а також враховуючи сучасну роль інтелектуальної власності як двигуна прогресу, автор констатує необхідність перегляду підходу нашої країни та її ставлення до інтелектуальної власності. Зокрема, досвід США може бути корисним при формуванні надійного законодавчого регулювання, створенні дієвої Стратегії розвитку української інтелектуальної власності на найближчі роки, встановленні більш жорсткої відповідальності та контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності. Користь досвіду Великобританії можна отримати, якщо піти шляхом налагодження партнерства та співробітництва нашої країни у досліджуваній сфері, а також встановлення більш жорсткого покарання за порушення у цій сфері. Доцільно також запозичити концептуальні основи боротьби зі злочинністю у сфері інтелектуальної власності, розробляти плани її попередження та протидії їй. Німецький досвід буде корисним в таких аспектах: запозиченні прагнення до надійного та простого законодавства, утвердженні відкритого типу відносин між державою в особі її уповноважених органів, які ведуть свою діяльність у сфері інтелектуальної власності, з громадянами (правовласниками) на інформаційному полі, підвищенні освітньо-інноваційного рівня розвитку населення України. Використання шведського досвіду може мати місце при здійсненні запозичення шведських технологій захисту інтелектуальної власності, зокрема використання технології блокчейн. Французька практика динамічного та інноваційного оновлення законодавчих актів може бути корисною у процесі перегляду та модернізації національного законодавства України, а досвід першочергового впровадження європейських та світових стандартів у цій сфері – позитивним кроком на шляху до євроінтеграції. З огляду на це, можемо запозичити окремі аспекти розвитку інтелектуальної власності, які вже отримали позитивні результати від їх впровадження в зарубіжних країнах.