ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД УДОСКОНАЛЕННЯ МОБІЛІЗАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ОПТИМІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2023.1(57).280820Ключові слова:
людський капітал, мобілізація, державне управління, військова історіяАнотація
Ця стаття присвячена узагальненню теоретичних результатів науково-дослідної роботи «Удосконалення шляхів розвитку людського капіталу як фактор підвищення мобілізаційного потенціалу України», яка виконувалась в КПІ ім. Ігоря Сікорського впродовж 2017-2020 років. Основним завданням НДР став пошук взаємозалежностей та кореляцій між процесами формування людського капіталу та мобілізаційним потенціалом України в сучасних умовах. В статті розкрито питання про основні принципи державної політики з забезпечення сталості мобілізаційного потенціалу України в різних історичних умовах впродовж останніх ста років. На думку автора, існує закономірна взаємозалежність розвитку цивільно-військових відносин в різні історичні епохи. Ця закономірність може бути описана в якості покрокової зміни (еволюції) стратегій комплектування збройних сил, характерної для Європи та і цілого світу. Така зміна має характер переходу між різними моделями цивліьно-військових відносин. На сучасному етапі домінуючою в світі є модель добровільного комплектування армій. Реалії української історії та повсякдення демонструють відхід від глобального тренду та відмінність реалій та очікувань більшості населення України. Зокрема, цю взаємозалежність розглянуто в контексті сучасного військового конфлікту між Росією та Україною. Контроль та політичні рішення стосовно процесів розвитку людського капіталу можуть стати основою чергової зміни парадигми цивільно-військових відносин та можливої еволюції їх глобальної парадигми. Дано конкретні рекомендації стосовно механізмів підвищення мобілізаційного потенціалу України в майбутньому. Прогностичні твердження статті підтверджуються реаліями ескалації подій війни з лютого 2022 року та піднімають питання про забезпечення військ солдатами зогляду на масовий характер війни. Зважаючи на неспівмірність військового, економічного та демографічного потенціалів воюючих сторін, посилена експлуатація людських ресурсів у військових умовах є безальтернативною стратегією виживання дя української держави.
Посилання
Безрук О. Мобілізаційний потенціал держави в умовах соціально-політичних трансформацій: теоретичний аспект. Сучасне суспільство. 2017. 2(14), 5–14.
Биковський, Л. На кавказько-Турецькому фронті: спомини з 1916–1918, Праці інституту дослідів Волині 18. Winnipeg-Denver, 1968.
Верига В. Листопадовий рейд. Київ: Видавництво Олени Теліги, 1995.
Дорошенко М. Стежками холодноярськими: Спогади, 1918–1923. Philadelphia: M.I. Doroshenko, 1973.
Закон України Про військовий обов'язок і військову службу 1992 р. Зі змінами і доповненнями [Viewed 20 August 2021]. Available from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12
Ионенко И. Солдатские массы в Октябрьской революции. По материалам Поволжья и Урала. Казань: Издательство Казанского университета, 1982.
Коваль Р. Багряні жнива української революції. Київ: Діокор, 2005.
Ковальчук М. Війна з більшовицькою Росією за незалежність 1917–1920. Київ, 2007.
Кутуєв, П., Чолій, С. Мобілізація на пострадянському просторі: між імперативами модернізації та загрозами де модернізації. Ідеологія і політика. 2018. №2 (10), 1–24.
Кутуєв П.В. Трансформації модерну: інституції, ідеї, ідеології. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2016.
Магда Є. Гібридна війна. Вижити і перемогти. Київ: Віват, 2015.
Михутина И. Украинский Брестский мир: путь выхода России из Первой мировой войны и анатомия конфликта между Совнаркомом РСФСР и правительством Украинской центральной рады. Москва: Издательство «Европа», 2007.
Скорейко Г. «Людина зі зброєю» в Австрійській імперії: сприйняття війни і армії у західноукраїнському суспільстві 19 століття. Питання історії України. 2012. Т. 15, 12–18.
Тинченко Я. Перша Українсько-Більшовицька війна (грудень 1917 – березень 1918 рр.). Київ-Львів, 1996.
Чолій С. В., Перга Ю. М. (Ред.) Удосконалення шляхів розвитку людського капіталу як фактор підвищення мобілізаційного потенціалу України : Монографія. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2020.
Чолій С. Державні Ідеології Комплектування Збройнихсил В (Східно-) Європейському Регіоні. Ideology and Politics. 2018. #2 (10), 25–60.
Чолій С. Звіт про науково-дослідну роботу «Удосконалення шляхів розвитку людського капіталу як фактор підвищення мобілізаційного потенціалу України» – КПІ ім. Ігоря Сікорського. 2020.
Шанковський, Л. Українська армія в боротьбі за державність. München: Дніпрова хвиля, 1958.
Шпилёв Д. Трансформация и модернизация в современном коммуникативном обществе [Viewed 20 August 2021]. 2010. Available from: http://www.civisbook.ru/files/File/Shpilev.pdf
Adams, R. J. Q. & Poirier, P. The Conscription Controversy in Great Britain, 1900–18. Basingstoke: Macmillan Press, 1987.
Ajangiz R. The European Farewell to Conscription? In: Mjøset, L., van Holde, S. Killing for the State, Dying for the Nation: an Introductory Essay on the Life Cycle of Conscription into Europe's Armed Forces. The Comparative Study of Conscription in the Armed Forces. Vol. 20. 2002.
Allmayer-Beck J. Wandlungen im Heerwesen zur Zeit Maria-Theresias. Schriften des Heergeschichlichen Museums in Wien. # 3. 1967.
Analysis of Russia’s information campaign against Ukraine: examining non-military aspects of the crisis in Ukraine from a strategic communications perspectives. Riga: NATO Stratcom, 2015.
Belfield C. R. and Levin H. M. The Effects of Competition Between Schools on Educational Outcomes: A Review for the United States. Review of Educational Research. 2002. 72(2), 279–341.
Benecke W. Militär, Reform und Gesellschaft im Zarenreich. Die Wehrpflicht in Russland, 1874–1914. Paderborn u. a.: Ferdinand Schöningh, 2006.
Bogaards M. How to Classify Hybrid Regimes? Defective Democracy and Electoral Authoritarianism. Democratization. 2009 16(2), 399–423.
Broucek P. Österreich-Ungarische Armee 1867–1914, Materialen zum Vortragszyklus. Wien, 1998.
Challener R. D. The French theory of the nation in arms. New York: Columbia university press, 1955.
Cholij S. Die Modernisierung der österreichisch-ungarischen Streitkräfte (1868–1914) – eine Chance für die galizischen Rekruten? In: Haid E., Weismann S., Wöller B. (Hg.). Galizien: Peripherie der Moderne – Moderne der Peripherie? (Tagungen zur Ostmitteleuropaforschung Hrsg. vom Herder-Institut für historische Ostmitteleuropaforschung – Institut der Leibniz-Gemeinschaft, #31. Marburg: Verlag Herder-Institut, 2013, s. 109–122.
Davis J. R. Jr. Defeating Future Hybrid Threats: The Greatest Challenge to the Army Profession of 2020 and Beyond. Military Review. 2013. September-October, 21–29.
Deák I. Beyond Nationalism: a Social and Political History of the Habsburg Officer Corps, 1848–1918. New York-Oxford: Oxford University press, 1990.
Diamond L. Thinking about Hybrid Regimes. Journal of Democracy. 2002. 13(2), 21–35.
Eellend J. Agrarianism and Modernization in Inter-War Eastern Europe In: Wawrzeniuk, P. (Ed.). Societal change and ideological formation among the rural population of the Baltic area 1880–1939. Huddinge: Södertörns högskola, 2008, s. 35–56.
Flynn G. Conscription and democracy: The draft in France, Great Britain, and the United States. Westport-London: Greenwood Press, 2002.
France J. Western Warfare in the Age of the Crusades. London: UCL Press Limited, 1999.
Frevert U. A Nation in Barracks.Conscription, Military Service and Civil Society in Modern Germany. Oxford-New York: Berg, 2004.
Geva D. Conscription, Family, and the Modern state. A Comparative Study of France and the United States. Cambridge: Cambridge University Press, 2013.
Hale H. What Makes Dominant Parties Dominant in Hybrid Regimes? The Unlikely Importance of Ideas in the Case of United Russia. Annual Meeting of the American Political Science Association. August 2008, 28–31.
Hämmerle Ch. Die k. (u.) k. Armee als ´Schule des Volkes´? Zur Geschichte der Allgemeinen Wehrpflicht in der multinationalen Habsburgermonarchie (1866–1914/18). In: Jansen Ch. (Hrsg.). Der Bürger als Soldat. Die Militarisierung europäischer Gesellschaften im langen 19. Jahrhundert: ein internationaler Vergleich. Essen, 2004, s. 175–213.
Hirschman A. Exit, Voice, end Loyalty: Responses to Decline in Firms, Organizations, and States. Cambridge: Harvard University Press, 1970.
Hochedlinger M. Rekrutierung-Militarisierung-Mobilisierung. Militär und ländliche Gesellschaft in der Habsburgermonarchie im Zeitalter des Aufgeklärten Absolutismus. In: Kroll S. Militär und ländliche Gesellschaft in der frühen Neuzeit. Hamburg, 2000, s. 351–356.
Inbody D. The Soldier Vote. War, Politics, and the Ballot in America. New York-Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2016.
Lynn K. The Hybrid Regimes of Central America. Journal of Democracy. 1995. 6(3), 72–86.
Kubicek P. Delegative Democracy in Russia and Ukraine. Communist and Post-communist studies. 1994. 27(4), 423–441.
Kuzio T. The National Factor in Ukraine’s Quadruple Transition. Contemporary Politics. 2000. 6(2), 143–164.
Levitsky S. and Lucan A. Competitive Authoritarianism: Hybrid Regimes After the Cold War. New York: Cambridge University Press, 2002.
Luh J. & Merta K.-P. Marksteine: eine Entdeckungsreise durch Brandenburg Preussen. Berlin: Henschel, 2001.
Magenheimer H. Zur Frage der Allgemeinen Wehrpflicht: Standortbestimmung-Alternativen-Konsequenzen. Nationale Sicherheit: Schriftenreihe der Landesverteinigungsakademie. 1999. # 3, 1–90.
Mjøset, L., van Holde, S. Killing for the State, Dying for the Nation: an Introductory Essay on the Life Cycle of Conscription into Europe's Armed Forces. The Comparative Study of Conscription in the Armed Forces. Comparative Social Research. Vol. 20. 2002.
Møller B. Conscription and its alternatives. In: Mjøset, L., van Holde, S. Killing for the State, Dying for the Nation: an Introductory Essay on the Life Cycle of Conscription into Europe's Armed Forces. The Comparative Study of Conscription in the Armed Forces. Comparative Social Research. Vol. 20. 2002.
O’Donell G. Delegative Democracy Journal of Democracy. 1994. 5(1), 55–69.
Onuch O. Mapping mass mobilization. Understanding Revolutionary moments in Argentina and Ukraine. London: Palgrave, 2014.
Peruzzotti E. The Nature of the New Argentine Democracy. The Delegative Democracy Argument Revisited. Journal of Latin American Studies. 2001. 33(1), 133–156.
Rakowska-Harmstone T. “Brotherhood in arms”: the Ethnic Factor in the Soviet Armed Forces. In: Dreisziger, N. F. Ethnic Armies: Polyethnic Armed Forces from the Times of the Habsburgs to the Age of the Superpowers. Waterloo: Wilfried Laurier University Press, 1990.
Rothenberg G. The army of Francis Joseph. West Lafayette: Purdue University Press, 1976.
Rousseau D. & Blauvelt T. War, Mobilization, and Democratization: The Experience of Minority Groups. Minneapolis, 1998.
Sanborn J. Drafting the Russian nation. Military Conscription, Total War, and Mass Politics, 1905-1925. DeCalb: Northern Illinois University Press, 2003.
Schiff R. The Military and Domestic Politics. A concordance theory of civil–military relations. London-New York: Routledge, 2009.
Sikora M. Die Preussische Armee: Zwischen Ancien Regime und Reichsgründung. Padeborn-München-Wien-Zürich: F. Schoening, 2008.
Smelser N. Theory of Collective Behavior. New York: Free Press, 1962.
Taylor B. Politics and the Russian Army: Civil–Military Relations, 1689–2000. Cambridge: Cambridge University Press, 2003.
Tilly Ch. Coercion, Capital, and European states AD 990-1990. Cambridge: Basil Blackwell, 1990.
Tilly Ch. From Mobilization to Revolution. Michigan, 1977.
Tsoli S. Keiserlik-kuningliku armee mitmekesistest vormipukstest (1867–1918). Sojavaeline uhtlustamine ja territoriaalse koostoo voimalused. Eesto sojaajaloo aastaramat. 2018. #8 (14), 27–55.
Wawro G. A Mad Catastrophe. The Outbreak of WWI and the Collapse of the Habsburg Empire. New York: Basic Books, 2014.
Turner, Ralph H. & Killan, Lewis M. Collective Behavior. California: Patrice-Hall, 1957.
Weber E. Peasants into Frenchmen. The Modernization of Rural France, 1870–1914. Stanford: Stanford University Press, 1976.
Wigell M. Mapping “hybrid Regimes”: Regime Types and Concepts in Comparative Politics. Democratisation. 2008. 15(2), 230–250.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
