СТРАТЕГІЧНІ ІНТЕРЕСИ ТУРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В РЕГІОНІ БЛИЗЬКОГО СХОДУ ТА ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ

Анотація

Прихід до влади в Турецькій республіці прем'єр міністра, а пізніше президента Реджепа Тайіпа Ердогана, призвело до зміни ідеологічного фундаменту держави, відмови від ідеології кемалізму та перехід до ідеології неоосманізму з активною зовнішньою політикою на Близькому Сході та Північній Африці. Посилення влади Ердогана сприяло зміні зовнішньої політики Туреччини та розвитку зовнішніх відносин з ісламським світом і в першу чергу з арабськими країнами. Ідеологія неоосманізму стала ключовим елементом у стратегії зовнішньої політики Туреччини в арабському регіоні. Передумови зміни зовнішньої політики Турецької республіки на Близькому сході і Північній Африці носить комплексний характер. Після приходу до влади політичної партії Справедливість та Розвиток призвело до бажання неоосманського реваншизму та відмови від політичного вектора "нуль проблем із сусідами". Також шляхом різних реформ, лідеру Туреччини, Реджепу Ердогану вдалося нейтралізувати політичну опозицію та турецьких військових, які історично були зовнішніми арбітрами турецького політичного життя. Зміцнення політичної позиції Ердогана всередині Туреччини дозволило йому змінити зовнішній політичний курс своєї країни. Після початку низки революцій в арабських країнах Близького Сходу та Північної Африки, Туреччина відчула, що може повернути в цьому регіоні втрачені політичні та економічні позиції, які вона втратила після падіння Османської імперії. Після цього Туреччина стала позиціонувати себе як важливого військового, політичного та економічного гравця в регіоні, суперничаючи з такими країнами як Ізраїль, Єгипет, Іран та Саудівська Аравія. Такий вектор розвитку зовнішньої політики Туреччини показав, що країна вже не прагне вести політику близьку до інтересів США та Європейського Союзу, і стала дистанціюватися від західного світу, стаючи домінуючим політичним та військовим гравцем на Близькому Сході, Північній Африці та інших регіонах. Ця тенденція показала, що Турецька Республіка вже заявила про себе як про регіональну державу, з якою іншим політичним гравцям слід рахуватися.