МІГРАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей використання міграції як важливого інструменту ведення гібридної війни. Використовуючи комплекс загальнонаукових, логічних та емпіричних наукових методів, виокремлено дві основні стратегії використання міграційної політики у контексті проведення гібридної агресії: позитивну та негативну. Позитивна стратегія передбачає використання державою-агресором мігрантів для зміцнення власних позицій та поширення власного впливу на державу-жертву. У такому випадку держава-агресор, як правило, спрямовує міграційні потоки на власну територію, використовуючи прибулих мігрантів як інструмент зміцнення свого потенціалу. У випадку використання негативної стратегії ставиться мета – послабити державу-жертву шляхом спрямування на її територію міграційних потоків. Для цього найчастіше використовуються мігранти із малорозвинених країн, які апріорі можуть бути потенційним дестабілізуючим фактором на території країни, яка стала об’єктом гібридної агресії. Наголошено на тому, що для досягнення власних цілей через ефективне використання міграційних процесів державі-агресору необхідно контролювати три основні параметри міжнародної міграції: кількість мігрантів та склад міграційних потоків; напрямок руху мігрантів; поведінку мігрантів у новому місці проживання. У першому випадку важливими параметрами, які характеризують мігрантів, може бути рівень їхньої кваліфікації, етнічний та релігійний склад мігруючого населення, їхні вікові та статеві характеристики тощо. У другому випадку йдеться про еміграцію чи імміграцію, які в кінцевому випадку впливатимуть на кількість населення певної країни чи території. Третій випадок передбачає здійснення контролю над рівнем стабільності певної країни чи регіону, а, відтак, здійснення примусу держави-жертви до певних дій. Підкреслено, що здійснення контролю над згаданими вище параметрами та їхній вибір залежать від обраної стратегії використання міграції як інструменту під час здійснення гібридної агресії.