ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВОВИХ АКТІВ У ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ В ДЕРЖАВАХ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2022.1(53).261124Ключові слова:
медико-суспільні відносини, медичне право, Стародавній Світ, медико-правова тріада, медико-правовий парадокс, трудове правоАнотація
У пропонованій статті обговорено проблеми історичного розвитку медико-суспільних відносин як передумов появи норм медичного права у державах Стародавнього Світу (Єгипту, Іудеї, Ассирії та Вавілону, Ірану, Китаю, Індії, Тибету, Греції, Александрії та Риму). Мета цієї роботи – ретроспективний огляд суспільних відносин, що стали передумовою для виникнення правових актів у галузі медицини Стародавнього світу; виявлення їх закономірностей, особливостей та діалектичних зв’язків; виокремлення відносин у галузі медицини, котрі в силу своєї суспільної значущості потребували та потребують правового урегулювання, зокрема і за рахунок норм трудового права; напрацювання авторських висновків та окреслення перспективних напрямків подальшої наукової розвідки. Методологія дослідження базується на загальних наукових методах, таких як аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія і емпіричних методах. Зокрема, зроблено висновок, що згадані відносини потребували врегулювання нормами трудового, кримінального та адміністративного права, що створювало собою медико-правову тріаду врегулювання суспільних відносин у означеній сфері. За історико-хронологічною ознакою, медико-суспільні відносини вперше були врегульовані нормами трудового права (нормами про оплату праці лікарів, Закони Хамурапі, XVIII ст. до н. е.). Згаданий факт породжує собою медико-правовий парадокс, оскільки трудове право як самостійна галузь не визнається науковою доктриною для того проміжку часу, однак вже у XVIII ст. до н. е. існували його суб’єкти (лікарі), джерела (Закони Хамурапі) і норми, навіть в умовах рабовласницького ладу. Наведене призводить до певних сумнівів в аксіоматиці формаційного критерію суспільного розвитку та правильності підходів у визначенні часу набуття самостійного статусу галуззю трудового права.
Посилання
Багдасарьян С. М. Медицина древного Египта. Вопросы истории медицины. Труды Института организации здравоохранения и истории медицины. Выпуск 6. 1959. С. 5.
Булгаков Б. В. Древне-египетская медицина. Врачебное дело. № 22. 1926. С. 1761.
Крюгер О. О., Церетели Г. Ф. Медицинский папирус Музея Александра ІІІ в Москве, 1918.
Grapow H. Grundriss der Medizin der alten Ägypter. Т. 1–4, 1954–1958.
Grapow H. Untersuchungen über die altägyptishen medicizinischen Papyri. Т. 1–2, 1935–1936.
Leake Ch.D. The old Egyptian medical papyri, Lawrence, 1952.
Lefebvre G. Essai sur la medicine egyptienne de l’epoque pharaonique. Paris. 1956.
Модестов П. В. Культура и медицина Ассиро-Вавилонии. Русский врач. Т. 16. № 21–24. 1917. С. 418.
Мухин Н. Магия и колдовство у ассиро-вавилонян. Киев, 1905.
Labat R. La medicine babylonienne. Paris, 1953.
Labat R. Traite akkadien de diagnostics et pronostics medicaux. Paris, 1951.
Naficy A. La medicine en Perse des origins a nos jours, ses fondements theoriques d’apres l’encyclopedie medicale de Gorgani. Paris, 1933.
Алексеенко И. П. Очерки о китайской народной медицине. Киев, 1959.
Виолин Я. А. Китайские доктора. Врачебная газета. №№ 42, 43. 1903. С. 1008, 1032.
Виолин Я. А. Медицина Китая. Санкт-Петербург, 1903.
Вогралик В. Г. Слово о китайской медицине. Горький, 1959.
Вязьменский Э. С. Из истории древней китайской биологии и медицины. Труды Института естествознания и техники. Т. 4. 1955. С. 3.
Вязьменский Э. С. О лекарственном арсенале китайской народной медицины. Аптечное дело. Т. 2. № 4. 1953. С. 20.
Кириллов Н. В. Китайская медицина в ее прошлом, отходящем в область предания, и зачатки медицинской организации в Китае по европейскому образцу. Вестник общества гигиены, судебной и практической медицины. Июнь 1914. С. 834.
Кириллов Н. В. О тибетской и китайской медицине, о развитии и состоянии медицинского дела в Японии. Труды Временного медицинского общества на Дальнем Востоке в г. Харбине. Выпуск 2. 1906. С. 57.
Кириллов Н. В. Общая характеристика практики восточных систем медицины (тибетской, китайской) в параллель с нашей народной. Труды Антропологического общества при Военно-медицинской академии. Т. 7. 1912. С. 56.
Корниевский П. А. Китайские аптеки. Фармакологический журнал. Кн. 1. Май 1866. С. 1.
Корниевский П. А. Китайские медицинские пословицы. Современная медицина. № 32–34. 1864.
Корниевский П. А. Материалы для истории китайской медицины. Медицинский сборник Казанского медицинского общества. №№ 24, 25 (приложение). 1877. С. 3, 37.
Корниевский П. А. О китайских медиках. Медицинский вестник. № 36–41, 43. 1876.
Корниевский П. А. Спланхнология у китайцев. Протоколы заседания Общества русских врачей в Санкт-Петербурге за 1862–1863 гг. С. 255.
Корсаков В. Медицина в Китае в прошлом и настоящем. Врачебное дело. № 20. 1928. С. 1561.
Корсаков В. Положение медицины в Китае и наиболее распространенные в его населении болезни. Санкт-Петербург. 1901.
Ловинский П. Медицина в Китае (исторический очерк). Спутник здоровья. № 37–39. 1900.
Пясецкий П. Я. О санитарных условиях и медицине Китая. Московская медицинская газета. № 30–34. 1876.
Страшун И. Д. Общебиологические взгляды врачей древнего Китая. Из истории науки и техники Китая / под ред. ред. И. В. Кузнецов. Москва, 1955. С. 160.
Татаринов А. Анатомические и физиологические понятия китайцев. Труды Общества русских врачей в Санкт-Петербурге. Ч. 6. 1856. С. 353.
Татаринов А. Китайская медицина. Труды членов Российской духовной миссии в Пекине. Т. 2. 1853. С. 357.
Татаринов А. О состоянии медицины в Китае. Труды Общества русских врачей в Санкт-Петербурге. Ч. 5. 1852. С. 159.
Чжу Янь. Достижения древнекитайской медицины. Москва, 1958.
Чжан Чжун-цзин. Древняя китайская медицина. Пекин, 1955.
Чжоу шоу-чжун. Исследование способов лечения, известных в древности. Пекин, 1956.
Юмото К. Медицина династии Хань. Пекин, 1956.
Hume E. H. The Chinese way in medicine. Baltimore, 1940.
Lee T’ao. Achievement of the chinese medicine in the Sui (589–617) and T’ang (618–907 A. D.) dynasties Chin. med. J., v. 71. 1955. P. 301.
Lee T’ao. Chinese medicine during the Ming dynasty (1368–1644), ibid., v. 76. 1958. P. 178.
Reed B. Chinese material, being a chronicle of medical happenings in China from ancient times to the present period. Shanghai. 1936.
Делоне Б. П. Сравнение медицины Аюрвед с медициной гиппократидов. Протоколы заседания общества русских врачей в Москве за 1-е полугодие 1877. С. 86 и Московская медицинская газета № 30–34, 36–37, 40. 1877.
Кашкадамов В. П. Краткий очерк индусской медицины. Больничная газета Боткина. № 40, 43, 44, 46, 48. 1901.
Макеева О. В. Некоторые вопросы истории народной медицины в Индии. Вопросы истории медицины. Труды Института организации здравоохранения и истории медицины. Вып. 6. 1959. С. 75.
Мангалик В. С., Гупта Н. П. Древняя индийская медицина и ее вклад в общую теорию медицины. Советская медицина. № 1. 1958. С. 149.
Петров П. О медицине древних индусов. Московский врачебный журнал. № 3–4. 1857. С. 80.
Щепотьев Н. Врачебная этика древних индийских и греческих врачей. Ученые записки Казанского университета. Кн. 4. 1890. С. 54.
Chackraberty C. Ancient Hindu medicine. Calcutta, 1955.
Filliozat J. La doctrine classique de medicine indienne. Paris, 1949.
Girindranath M. History of Indian medicine. V. 1–3, Calcutta, 1923–1929.
Narayanrao U. B. Indigenous medical specialities. Bombay, 1953.
Zimmer H. R. Hindu medicine. Baltimore, 1948.
Бадмаев П. А. О системе врачебной науки Тибета. Выпуск 1. 1898. С. 395.
Батуев Б. Антинаучная реакционная сущность тибетской медицины. Улан-Уде, 1950.
Варлаков М. Н. Краткий очерк истории тибетской медицины. Советская клиника. Т. 17. № 1. 1932. С. 3.
Варлаков М. Н. Лекарственные средства тибетской медицины. Бюллетень Научно-исследовательского химико-фармацевтического института. № 6. 1931. С. 137.
Варлаков М. Н. Пути изучения тибетской медицины. Сибирский медицинский журнал. № 3. 1931 С. 17.
Гаммерман А. Ф., Семичов Б. В. Заметка о тибетских лекарственных продуктах. Доклад АН СССР, сер. В. № 12. 1930. С. 228.
Кириллов Н. В. Интерес изучения народной и тибетской медицины в Забайкалье. Этнографический обозреватель. № 4. 1893. С. 84.
Кириллов Н. В. Современное значение тибетской медицины как части ламайской доктрины. Вестник общества гигиены, судебной и практической медицины. Т. 15. Кн. 1. Отд. 2; Кн. 2 отд. 2. 1892. С. 18, 95.
Обермиллер Е. А. Пути изучения тибетской медицинской литературы. Библиография Востока. Вып. 8–9. 1936. С.–48.
Баткис Г. А., Майстрах К. В. Медицина античного мира. Советский врачебный журнал. № 17. 1936. С. 1333.
Бородулин Ф. Р. Лекции по истории медицины. Москва, 1955.
Вольский С. Ф. Об Иппократе и его учении. Ч. 1–2. Санкт-Петербург, 1840.
Жебелев С. А. Эпидаврийская терапевтика. Известия АН СССР. Сер. 7. № 1. 1933. С. 61.
Ковнер С. История медицины. Киев, 1878.
Ковнер С. Очерки истории медицины. Киев, 1883.
Лахтин М. Медицина в гомеровском эпосе. Русский клиницист. Т. 14. № 7–8. 1930. С. 3.
Страшун И. Д. Творения великого эллинского врача. Советская медицина. № 6. 1937. С. 51.
Bourgey L. Observation et experience chez les medecins de la Collection hippocratique. Paris, 1953.
Daremberg Ch. Etat de la medicine entre Homere et Hippocrate. Paris, 1869.
Daremberg Ch. La medicine dans Homere. Paris, 1865.
Heidei W. A. Hippocratic medicine, its spirit and method. New York, 1941.
Jones W. H. S. Philosophy and medicine in ancient Greece. Baltimore, 1946.
Lichtenthaeler Ch. La medicine hippocratique. Pt. 1–5. 1948–1957.
Littre E. Oeuvres completes d’Hippocrate. T. 1–10. 1839–1861.
Lund F. B. Greek medicine. New York, 1936.
Singer Ch. J. Greek biology and Greek medicine. Oxford, 1922.
Бернард А. А. Значение Цельса в медицине и, в частности, в хирургии. Санкт-Петербург, 1907.
Герман Ф. Л. Врачебное сословие древнего Рима. Культурно-исторический очерк. Харьков, 1894.
Израельсон Л. «Материя медика» Клавдия Галена. Юрьев, 1894.
Лесеневич В. Медицина у римских поэтов. Еженедельник журнала «Практическая медицина». № 18, 20, 21. 1894. С. 309, 341, 357.
Нейгебауэр Л. А. О древних хирургических и гениатрических инструментах, найденных в развалинах римских городов Помпеи и Геркуланума. Варшавские университетские известия. № 1, 2. 1884. С. 1, 33.
Срельцов А. Врачи у древних римлян. Эпиграфические очерки. Москва, 1888.
Стрельцов А. К истории медицины у древних римлян. Журнал Министерства народного просвещения, отделение классической филологии. Ноябрь 1887. С. 103.
Троицкий И. В. Софан Эфесский. Как первый педиатр вечного города. Университетские известия. Киев. Июнь 1895. С. 1.
Цельс А. К. О медицине. Москва, 1959.
Allbutt Th. C. Greek medicine in Rome. London, 1921.
Uffelmann J. Die öffentliche Hygiene im alten Rom. Berlin, 1881.
Большая медицинская энциклопедия / гл. ред. акад. Бакулев А. М. Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия». 1960. Том 17. 1184 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
