Норма кримінального права за проєктом Кримінального кодексу України

Анотація

У статті розглядається норма права, норма кримінального права. У вивченні норми кримінального права я спираюся на те, що нею є загальнообов’язкове правило поведінки щодо невчинення кримінально протиправного діяння, передбаченого кримінально-правовим нормативом Особливої частини Кримінального кодексу України, органічно пов’язані з ним веління, дотримання яких забезпечується примусовим потенціалом засобів кримінально-правового впливу. Норму кримінального права становлять: 1) умови реалізації кримінально-правових нормативів (гіпотеза); 2) кримінально-правовий норматив – обов’язкова легальна вимога щодо невчинення діяння, передбаченого приписом Особливої частини Кримінального кодексу (диспозиція); 3) санкція за недотримання цих легальних вимог. Веліннями є обов’язкові вимоги (правила), що містяться у статтях Загальної й Особливої частин Кримінального кодексу й органічно доповнюють (уточнюють) змістове навантаження відповідної структурної частини норми кримінального права або містять процедурні питання щодо її застосування та реалізації. У статті аналізуються гіпотезні, диспозиційні та санкційні веління проєкту Кримінального кодексу України. Робляться висновки, що проєкт Кримінального кодексу України не змінює суттєво підходи до розуміння норми кримінального права як системи встановлених (санкціонованих) Верховною Радою України і юридично забезпечених загальнообов’язкових кримінально-правових нормативів, органічно пов’язаних із ними велінь (що стосується суб’єктного складу, їхніх прав і обов’язків, завдань Кримінального кодексу, юридичних фактів тощо), дотримання яких забезпечується примусовим потенціалом засобів кримінально-правового впливу. Розглядувана норма в широкому розумінні передбачає триланкову структуру та зафіксована у кримінальному законі. Водночас структурні елементи норми кримінального права в «широкому» розуміння розміщені у статтях як Загальної, так і Особливої частини проєкту Кримінального кодексу України. Подальші наукові дослідження варто спрямувати на розуміння поняття та структури норм кримінального права, оскільки це допоможе як законодавцю, так і суду. Правильне тлумачення поняття та структури норм кримінального права парламентарів спонукує повніше та точніше відтворити в тексті Кримінального кодексу України всі необхідні елементи норми кримінального права з огляду на мету її розроблення й ухвалення, а суддю, слідчого суддю (суд) – відшукати, порівняти та детально усвідомити ці елементи, встановити їх взаємозв’язки та зафіксовану в цій нормі легальну волю законодавця, а також забезпечити надійну її реалізацію згідно з буквою закону. Членам соціуму ці знання дозволяють зорієнтуватися в системі кримінально-правових обов’язків для їхнього виконання.