Розгляд цивільних справ за участю суду присяжних в Україні

Анотація

Стаття присвячена питанням ретроспективного аналізу розвитку суду присяжних в Україні, починаючи з моменту його фактичного виникнення в давньоруській державі і закінчуючи сучасним періодом, аналізу особливостей розгляду цивільних справ за участю присяжних, дослідженню проблем даного суду і висунення шляхів їх вирішення. Але як тоді, так і зараз з приводу нього не вщухають суперечки. Є його прихильники, які вважають його найдемократичнішим інститутом в країні, що сприяє зменшенню випадків одностороннього і упередженого розгляду цивільних справ, підвищенню рівня довіри населення до правосуддя, є і противники, які виступають за повну його ліквідацію через низку наявних недоліків Розглянуто існування суду присяжних як соціально-політичного інституту влади. Варто зазначити, що розвиток інституту суду присяжних в більшості цивілізованих держав спиралось як на англійський досвід, так і на власні правові традиції і національні особливості. У цілому практика запровадження суду присяжних в різних країнах світу свідчить про те, що виступаючи індикатором національної правосвідомості та готовності до реформ, суд присяжних, з одного боку, відображає в собі особливості того суспільства, в якому він насамперед діє, а з іншого – впливає на зміни професійної і повсякденної правосвідомості. Визначено особливості розгляду цивільних справ за участю присяжних. Акцентується увага на тому, що все ж існує розмежування компетенції між професійним суддею і присяжними засідателями. Участь присяжних під час здійснення судочинства з цивільних справ направлено на забезпечення завдання цивільного судочинства, до яких належить справедливий, неупереджений та своєчасної розгляд і вирішення цивільної справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Процесуальне становище присяжних регламентується в нормах Конституції України, законах та підзаконних актах. Сама по собі ідея такої форми судочинства за участю представників народу в цілях контролю судової влади і підвищення довіри населення до неї досить хороша, адже від неї виграють і держава, і суспільство. Однак аналіз чинного законодавства, судової практики показує масу недоліків і проблем в провадженні суду присяжних, які вимагають свого усунення. Існує необхідність коригування сформованої практики з цього питання, з урахуванням позиції Європейського Суду з прав людини. З’ясовано, що суд присяжних засідателів має більш глибокі проблеми, які породжуються проблемами інших сфер суспільного життя. Відсутність чіткого і детального регламентування з боку законодавця, небажання працювати з такою системою, безвідповідальність і навіть непрофесіоналізм посадових осіб, що складають списки кандидатів у присяжні засідателі, суддів і багато іншого призводять до появи вад у діяльності цього суду. Слід зазначити, що вивчення підходів для вирішення проблем розгляду цивільних справ судом присяжних свідчить про необхідність вдосконалення чинного законодавства.