Правовий статус керівника державної служби в державному органі як суб’єкта державно-службових правовідносин

Анотація

Стаття присвячена дослідженню сутнісних ознак керівника державної служби в державному органі як суб’єкта державно-службових правовідносин. З’ясовано, що залежно від характеру повноважень, що визначають роль і ступінь участі державних службовців у виконанні державновладних функцій, буде відмінний обсяг прав і обов’язків у керівників, спеціалістів, виконавців. Зважаючи на велику різноманітність державних службовців, обсяг їхніх повноважень впливає на зміст правового статусу державного службовця, але не на факт його приналежності до інституту державної служби. Встановлено, що керівник державної служби в державному органі володіє: а) загальним статусом громадянина України; б) галузевим статусом у межах службового права – статусом державного службовця; в) спеціальним статусом у межах службового права, який опосередковано характером наданих повноважень, – статусом керівника державної служби в державному органі. Виокремлено змістовні ознаки, що притаманні державному службовцю, який набув спеціального правового статусу керівника державної служби в державному органі: 1) його віднесено до посадових осіб державної служби; 2) він обіймає вищу посаду державної служби в державному органі; 3) його зобов’язано до виконання спеціального виду обов’язків, що є елементом повноважень: а) з питань державної служби та б) організації роботи інших працівників у цьому органі. Звернуто увагу на те, що кожен керівник державної служби в державному органі є посадовою особою, яку уповноважено на здійснення організаційно-розпорядчих функцій, але не кожна посадова особа є керівником державної служби в державному органі. Виявлено можливий алгоритм знаходження вищої посади в державному органі: а) у разі наявності в державному органі посад, які віднесено до різних категорії, вищу посаду в державному органі буде обіймати той державний службовець, який заміщує посаду категорії «А» (за наявності) або категорії «Б» (за відсутності посад, віднесених до категорії «А»); б) у разі наявності в державному органі посад, які віднесено до однієї категорії, вищу посаду обійматиме той державний службовець, посаду якого віднесено до вищої підкатегорії.